Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла. Джулія Ендерс
в кишечнику (особливо якщо нею зловживати) навіть у тих людей, які не скаржаться на проблеми з уживанням фруктози. Може статись і так, що кишкова флора занадто структурована. Тому, якщо з’їсти грушу, залишки фруктози зустрінуться з кишковою бактеріальною командою, і це може викликати особливо неприємні симптоми. Важкість симптомів безпосередньо залежить від кількості кетчупу, густого супу чи фруктового йогурту, яку людина з’їла.
Несприйняття фруктози також може вплинути на наш розум. Цукор допомагає багатьом іншим поживним речовинам всотуватись у кров. Амінокислота триптофан під час процесу травлення чіпляється за фруктозу. А коли в нашому животі забагато фруктози і ми не можемо всотати її повністю, разом із нею ми втрачаємо багато триптофану. Триптофан потрібен нашому організму, щоб побудувати серотонін. Ця сигнальна речовина також відома як гормон щастя, тому відсутність серотоніну може призвести до депресій. Тож непомітне несприйняття фруктози здатне викликати депресивні настрої. Це знання лише зовсім нещодавно почали використовувати в медичній практиці.
Якщо зловживання фруктозою так впливає на настрій, то постає питання: що до цього призводить? Після споживання 50 грамів фруктози на день природні транспортери більш ніж половини людей перевантажуються. Якщо з’їсти більше, у результаті отримаємо діарею, болі в животі, здуття та депресивний настрій на тривалий час. У США середнє споживання фруктози складає вже 80 грамів, а ось наші батьки пили чай із медом, їли менше напівфабрикатів та більше фруктів, а фруктози споживали 16–24 грами на день.
Серотонін не тільки забезпечує гарний настрій, але й несе відповідальність за відчуття ситості. Напади голоду та постійні перекуси можуть бути побічним ефектом несприйняття фруктози, у той час як додатково розвиваються й інші симптоми на кшталт болю в животі. Існує і цікавий факт для всіх тих, хто сидить на дієті та їсть салати. У багатьох салатних заправках із супермаркету чи ресторанів швидкого харчування міститься фруктозно-глюкозний сироп. Дослідження показали, що цей сироп пригнічує сигнальні речовини (лептин), що відповідають за відчуття ситості, навіть у людей, які не мають несприйняття фруктози. Салат із тією ж кількістю калорій і домашніми заправками з оцту та олії чи йогурту дає відчуття ситості на довший проміжок часу.
Як і всі галузі нашого життя, виробництво харчів зазнає постійних змін. Іноді інновації мають хороші наслідки, а іноді – погані. Соління свого часу було інноваційним методом, який люди винайшли, щоб запобігти гниттю м’яса. Протягом століть існувала традиція солити м’ясо та ковбасні вироби великою кількістю нітритів. Це надавало продуктам яскраво-червоного кольору. Саме тому шинка, салямі, печінковий паштет та копчена корейка не стають коричневими під час смаження, як, наприклад, стейк чи відбивна. У 1980 році використання нітритів урешті-решт було суворо обмежене через можливі ризики для здоров’я. Ковбасні вироби тепер