Розмальована вуаль. Вільям Сомерсет Моем
Кітті завжди підозрювала, що вона його коли й не фарбує повністю, то хоча б підфарбовує. Погляд її гарних чорних очей ніколи не зупинявся, й це було її найприкметнішою рисою. Під час розмови ці тривожні очі на такому байдужому, без єдиної зморшки, жовтуватому обличчі викликали занепокоєння. Погляд бігав по співрозмовнику туди-сюди, перебігав на інших присутніх у кімнаті й повертався назад. Відчувалось, як вона вас оцінює й засуджує, водночас слідкуючи за всім, що відбувається довкола неї, і що слова, які злітають з її вуст, не мають нічого спільного з її думками.
7
Місіс Ґарстін була жінка жорстока, владна, претензійна, скупа й недалека. Вона була однією з п’яти дочок ліверпульського адвоката, а Бернард Ґарстін познайомився з нею, коли приїхав до Ліверпуля у відрядження. Тоді він справляв враження перспективного молодика, і її батько сказав, що він далеко піде. Та цього не сталося. Він був старанний, працелюбний і здібний, але не мав прагнення пробиватися вперед. Місіс Ґарстін його зневажала. Але й усвідомлювала, хоч і з гіркотою в душі, що зможе досягнути успіху лише його руками, й постановила собі підпихати його в той бік, куди їй хотілося. Вона безжально його ганила, відкривши для себе, що за бажання його можна присилувати до того, від чого вернуло його душу, варто лиш достатньо попиляти, і врешті він, виснажившись, поступиться. Зі свого боку, вона постановила собі плекати стосунки з потрібними людьми. Лестила адвокатам, які передавали справи її чоловікові, заводила знайомства з їхніми дружинами. Вона підлизувалася до суддів та їхніх благовірних й упадала навколо перспективних політиків.
За двадцять п’ять років місіс Ґарстін нікого не запросила в гості просто з симпатії. Вона регулярно влаштовувала вечері. Але її скупість не поступалася честолюбству. Вона терпіти не могла витрачати гроші. Лестила собі думкою, що здатна влаштувати не гірший прийом, ніж в інших, за півціни. Вечері в неї в домі були довгі й ретельно продумані, але розраховані ощадно. Вона була переконана, що люди, коли розмовляють і їдять, не помічають, що саме п’ють. Обгорнувши пляшку шипучого мозельвейна серветкою, вона намагалася видавати його за шампанське.
Практика в Бернарда Ґарстіна була пристойна, але не широка. Деякі з менш досвідчених адвокатів давно його обійшли. Місіс Ґарстін присилувала його запропонувати свою кандидатуру в парламент. Витрати на вибори взяла на себе партія, але й тут її скупість переважила честолюбство й у неї не піднялася рука витратити досить грошей, щоб заручитися підтримкою виборців. Внески, які Бернард Ґарстін, як і будь-який інший кандидат, мав робити до незліченних фондів, завжди були трохи менші, ніж треба. Вибори він програв. Хоч місіс Ґарстін і було б дуже приємно стати дружиною члена парламенту, розчарування вона витримала з гідністю. Під час виборчої кампанії вона познайомилася з багатьма видатними діячами й була рада такому розширенню свого кола. Вона знала, що Бернард у парламенті не зробив би нічого вагомого. Цінність його перемоги вона вбачала тільки