Можливо все!. Джон Вон Ейкен
я хочу поставити вам ось яке запитання…
Хіба «7» – щасливе число?
Коли я хочу щось змінити або поліпшити у своєму житті, я питаю себе: на якій позиції я перебуваю в цій сфері за шкалою від 1 до 10 (1 – найгірший стан, 10 – найкращий)?
Якщо провести всесвітнє соціологічне опитування, я впевнений, більшість із нас скаже: «Десь біля 7» (дослідження показали, що від 6 до 8). І ця «щаслива сімка» стає для нас прокляттям на багато років, а то й на все життя!
Чому?
Тому, що «сімка» – це максимум, якого більшість із нас не подолає ніколи! У багатьох людей життя зупиняється на позначці «7», і єдиний можливий напрям руху для них – униз, навіть до 2 чи 3.
«Сімка» – це поворотний момент, адже тому, хто хоче її подолати, доведеться радикально змінити звичний спосіб життя!
Замисліться: як ви оцінюєте своє життя? Своє здоров’я? Свої стосунки? Свою роботу? «Сімка» здається такою привабливою… Вона більша за 5, а значить, вище середнього рівня… Вона така близька до 9 і 10, але – «Куди вже мені до зірок!» Ви так наполегливо працювали для того, щоб із гордістю поставити собі «сімку»: так, у мене все добре, я задоволений, усе ОК! «Сімка» схожа на теплу ванну – в ній так приємно, і нічого не хочеться робити…
Залишається поставити собі два запитання:
1. Як я уявляю собі 10?
2. Чому я цього не маю – невже я не заслужив?
Ставлячи ці запитання собі, я ретельно, детально описую роботу, будинок, здоров’я чи кохання на «десять із десяти». І з кожним рядком розумію, що «сімка» – звичайно, непогано, але «десятка» зробила б мене абсолютно щасливим…
І тут настає найвідповідальніший момент: я вирішую щось змінити! І для цього я вибираю шлях і складаю план.
Але я, звісно, чудово розумію, що «перейти за» «сімку» складніше, ніж «дійти до» неї!
Я також визнаю, що шлях до «вісімки» буде звивистим, цілком можливо – схожим на «7-6-4-2-3-4-5-6-5-4-6-7-8».
А якщо я захочу дійти до десятки – мені, імовірно, доведеться змінити кар’єру (у мене так одного разу й сталося) чи повністю змінити спосіб життя.
Синиця в руках
Не дозволяйте собі відступати від наміченого плану – навіть якщо на шляху до десятки доведеться пройти через труднощі перебування на відмітках «2» або «3»! Зміни – це завжди невідомість, очікування підступів за рогом і бажання опустити руки на середині шляху… Але ви почали рух – і це стократ краще за застій на «сімці»!
У той же час багато людей так і не наважуються зробити перший крок… Вони бояться, що, втративши потом і кров’ю зароблену
«сімку», вони вже ніколи – у разі невдачі – не доберуться до неї знову. То навіщо ж тоді ризикувати? Адже «сімка» – це теж прекрасно! Синиця в руці…
І знаєте що? Ці люди, можливо, мають рацію. Я не знаю їх та їхнього становища, я не можу вирішити, чи варто їм усе кидати і наскільки хороша їхня «сімка»… Я можу сказати тільки одне: хоч яка буде «сімка» – з позиції «десятки» вона завжди має вигляд у найкращому разі «трійки»!
Як це можливо?
Дуже просто! Тільки відчувши