Трейнспоттінґ. Ірвін Велш
що провідним засобом соціальної розрядки в цьому зібранні замість чаю тепер став алкоголь. Лікар Сім стояв, тримаючи в руці чарку віскі, і балакав з дядьком Кенні, дядьком Бавбом і Малколмом. Ніна загадалася, чи розпитуватиме в нього Малколм про фаллопієві труби. Чоловіки випивали з твердою рішучістю, немов виконували якийсь обов’язок. Попри скорботу, неможливо було не відчути того полегшення, яке запанувало в тутешній атмосфері. В Енді це був уже третій інфаркт, тож тепер, коли він нарешті сконав, вони могли далі жити своїми життями, не здригаючись нервово, коли чули голос Еліс у телефоні.
Приїхав ще один кузен, Джеф, брат Малкі. Він дивився на Ніну таким поглядом, який здавався їй близьким до ненависті. Це було дивним і нервувало. Втім, Джеф придурок. Всі Нінині двоюрідні такі, у всякому разі ті, кого вона знала. Тітонька Кеті і дядько Дейві (він був із Глазго та ще й протестант) мали двох синів: Біллі, який нещодавно прийшов з армії, і Марка, який нібито сидів на наркотиках. Їх тут не було, оскільки вони ледве знали Енді чи бодай когось з бонніріґської рідні. Мабуть, вони прийдуть на похорон. А може, й ні. Колись у Кеті з Дейві був ще й третій син, також на ім’я Дейві, який помер майже рік тому. В нього були значні розумові й фізичні вади і більшу частину свого життя він провів у лікарні. Ніна бачила його лише один раз: він сидів зіщулено в кріслі-візку – рот відкритий, очі порожні. Вона загадалася, що мусили відчувати Кеті й Дейві з його смертю. Знову ж сум, але, либонь, також і полегшення.
От лайно. Джеф прямує до неї з балачкою. Якось вона звіддаля показала його Шоні, котра сказала, що він схожий на Марті з «Вет Вет Вет»[48]. Ніна ненавиділа і самого Марті, і його гурт, проте вважала, що Джеф на нього зовсім не схожий.
– Все ’аразд, Ніно?
– Ну. Так прикро за дядька Енді.
– Ну. Шо тут поробиш? – знизав плечима Джеф.
Він мав двадцять один рік, і Ніна вважала його перестаркуватим.
– То коли ти кінчаєш школу? – запитав Джеф у неї.
– Наступного року. Хтіла вже кинути, та ма просто замучила, аби ми залишились.
– Здаватимеш шось?[49]
– Ну.
– Шо саме?
– Англійську, математику, арифметику, мистецтво, бухгалтерський облік, фізику, соціально-економічні відносини.
– Думаєш, здаси?
– Ну. Не так то й важко. Крім математики.
– А потім шо?
– Знайду роботу. Або шось замутю.
– Залишитися вчитись і здавати на вишку не збираєшся?
– Нє.
– А варт було б. Ти могла б вступити до універу.
– Навіщо?
Джефу довелося на якийсь час замислитися. Він нещодавно захистив диплом з англійської літератури і тепер сидів на соцдопомозі. Так само, як і більшість з його випуску.
– Там цікаве спілкування, – сказав він.
Ніна здогадалася, що в тому погляді, яким дивився на неї Джеф, промовляла не ненависть,
«Wet Wet Wet» – заснований 1982 року шотландський поп-гурт із багатьма світовими хітами.
Marti Pellow (нар. 1965) – соліст гурту.
У Шотландії обов’язковим є відвідування школи до досягнення учнем 16 років, коли для отримання загального свідоцтва про середню освіту треба здати іспити з кількох обов’язкових дисциплін, а також за бажанням з деяких за власним вибором; можна також піти зі школи, здавши не всі іспити або й жодного; або продовжити навчання далі і здавати іспити, які дають право на вступ до університету.