Жінка у вікні. Е. Дж. Фінн
з доктором Філдінґом пробувала цього тижня?
– Так, – брешу я.
– І як усе пройшло?
– Нормально.
– Далеко зайшла?
– Тринадцять сходинок.
Біна вивчає мене.
– Зрозуміло. Непогано, як для панянки твого віку.
– Старію, що вдієш.
– Так? Коли твій день народження?
– Наступного тижня. Одинадцятого. Одинадцятого одинадцятого.
– Організую тобі знижку для пенсіонерів. – Вона нахиляється, спаковує гирі у футляр. – Ходімо, поїмо.
Я ніколи багато не готувала – шефом був Ед, а тепер «Свіжа доставка» підвозить мені продукти під двері: заморожені вечері, їжа для мікрохвильовки, морозиво, вино (доcтобіса вина). Також кілька порцій пісного білка й фруктів, заради Біни. І заради мене самої, як вона б заявила.
Наші обіди не враховуються в час сеансу – здається, Біна насолоджується моєю компанією.
– Мені за це тобі також платити? – якось запитала я.
– Ти й так для мене готуєш, – відповіла вона.
Тоді я саме зсувала пригорілий шмат курятини на її тарілку.
– Хіба у цьому вся справа?
Сьогодні у нас диня з медом та кілька смужок сухого бекону.
– Точно незасолений? – питає Біна про останній.
– Точно.
– Дякую, панянко. – Вона переносить шматочки дині собі до рота, стирає мед із губ. – Я читала статтю, де писалося, що бджоли можуть пролітати шість миль від свого вулика у пошуках пилку.
– Де ти таке прочитала?
– В «Економісті».[155]
– Овва, «Економіст».
– Неймовірно, правда?
– Депресивно, я б сказала. Я от не можу навіть з дому вийти.
– Стаття ж не про тебе була.
– А звучить, наче про мене.
– І ще вони танцюють. Це називають…
– Круговий танець.
Вона розриває смужку бекону надвоє.
– Звідки ти знаєш?
– Я бачила виставку медоносних бджіл у Пітт Ріверз в Оксфорді, коли там жила. То в них такий музей природознавства.
– Вау, Оксфорд.
– Я дуже добре запам’ятала круговий танець, адже ми намагалися його імітувати. Суцільна плутанина та приниження. Майже як під час моїх вправ.
– Ви були п’яні?
– Нетверезі.
– Мені тепер увесь час сняться бджоли, відколи я прочитала ту статтю, – каже Біна. – Як думаєш, що це означає?
– Я не фройдистка. Не вмію розшифровувати сни.
– А якби вміла?
– Якби вміла, я б сказала тобі, що бджоли уособлюють термінову потребу перестати питати мене про значення своїх снів.
Вона прицмокує.
– Мабуть, наступного разу доведеться змусити тебе більше страждати.
Далі ми їмо у тиші.
– Ти вже прийняла сьогодні свої пігулки?
– Так. – Насправді, не прийняла. Зроблю це після того, як вона піде.
Через деякий час у трубах починає булькотіти вода. Біна повертається у бік сходів.
– Це туалет?
– Так.
– Тут є ще хтось?
Я
«The Economist» – впливовий англійський тижневик, що позиціонує себе як видання для багатих і впливових ділових людей.