Російська криптологія. Вадим Гребенников
чтоб я мог разуметь…».
Петро пояснив, чому він перейшов у листуванні тайнописом з німецької мови на французьку: «Французскою азбукою к вам писали для того, что иной не было. А которую вы перво прислали, и та не годна, понеже так, как простое письмо, честь можно. А когда другую прислал, то от тех пор ею, а не французскою к вам пишем. А и французской ключ послан».
Вручалися шифри для таємного листування і особам, що отримували спеціальне військове завдання від царя. Найбільш близькою особою до Петра I, як відомо, був Меншиков, якому після Полтавської перемоги цар присвоїв чин генерал-фельдмаршала. Шифроване листування між Петром I і Меншиковим стосувалося надзвичайно важливих питань. Так, Петро I у січні 1708 року послав Меншикову шифроване «Рассуждение», яке розглядалося на військовій раді у місті Вільно 3 лютого, і просив його висловитися з даного питання. У іншому випадку Петро вимагав, щоб Меншиков зі свого боку прислав «Рассуждение» цифрою.
Меншиков, у свою чергу, листувався таємною азбукою і з дипломатами Долгорукими, і з підпорядкованими йому особами – генерал-майором Волконським, Боуром, Кропотовим і іншими. Комендант Полтави Келін отримав 19 червня 1709 року, тобто за тиждень до Полтавської битви, шифрований лист Петра I, відправлений до нього в шести примірниках. Цар писав: «Когда сии письма получите, то дайте в наши шанцы сегодня знак, не мешкав, однем великим огнем и пятью пушечными выстрелами рядом… что вы те письма получили».
Таким чином, військова шифрована кореспонденція супроводжувалася ще й умовною сигналізацією. Самі листи пересилалися в порожнистих бомбах, оскільки облога шведами Полтави не давала можливості листуватися іншим чином. Через 2 дні, 21 червня, Келін зумів повідомити Меншикова у шифрованому листі про тривогу, що спостерігалася у Полтаві, у шведському таборі та про перегрупування військ ворога у зв'язку з переходом російської армії на правий берег Ворскли.
Листування, що стосувалося важливих внутрішньополітичних питань, також шифрувалося. Так, спеціальний шифр був розроблений для листування про повстання на Доні у 1707—1708 роках. Ключ до цього шифру мали: Петро I, що стежив за ходом повстання, Меншиков – командувач кавалерією, адмірал Апраксін, який вів будівництво гаваней і флоту на півдні Росії, де розвивалося повстання, підполковник Преображенського полку Долгорукий, призначений начальником всіх озброєних сил, виставлених проти повстанців, і азовський губернатор Толстой, якому була підпорядкована територія, де знаходився оплот від турецької небезпеки – Азовська фортеця.
Таємне листування, для якого були розроблені особливі шифри, велося з адміністраторами прикордонних районів і губерній – з київським губернатором Голіциним і обер-комендантом Нарви Наришкіним.
У 1711 році для внутрішнього управління державою був створений Сенат. Дуже скоро після цього Петро I почав шифрувати свої листи Сенату. Зашифровані