.

      До хрестоматії ввійшли різноманітні твори за тематичним спрямуванням: про природу в різні пори року; про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї; ставлення до природи, людей, праці; твори, у яких звучать мотиви любові й пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів та в яких утверджуються добро, людяність, працелюбність, честь, дружба; гумористичні твори; казки, легенди, міфи.

      Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії та краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

      Матеріал розміщено за жанрово-родовими формами в тому порядку, в якому вивчаються вони за програмою в початкових класах. Це допоможе дітям закріплювати літературні поняття, з якими вони ознайомилися на уроках читання, збагачувати свої знання та отримувати задоволення від знайомства з новими творами української і зарубіжної літератури.

      Самостійне читання творів хрестоматії дітьми мовчки допоможе активізувати процеси розуміння, засвоєння прочитаного, сприятиме розвитку зорової пам’яті й зростанню темпу читання, порівняно з читанням уголос.

      Завдання до творів спрямовані на розвиток читацьких навичок: сприймання і відтворення в уяві картин життя, змальованих письменником, встановлення зв’язку між ними, розуміння авторської позиції, характеристики авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв. Окремі завдання покликані сформувати в юних читачів уявлення про слово як засіб створення художнього образу, а також виховати пошану до рідної мови.

      З чистого джерела народної мудрості

      Українські народні дитячі пісеньки та забавлянки

      Ой не коси, бузьку, сіна

      Ой не коси, бузьку, сіна –

      Заросишся по коліна,

      Нехай його чапля косить,

      Що високу сукню носить.

      ? Що ти знаєш про косовицю та зберігання сіна? Для чого його заготовлюють?

      Півник

      Стоїть півень на току

      У червонім чобітку.

      Будем півника просити:

      – Ходи жито молотити.

      ? Як збирали зерновий урожай у давнину і як збирають у наш час?

      Пісенька житнього віночка

      У полі доріженька бита –

      Котиться віночок із жита.

      Котиться віночок по полю,

      Проситься хазяїну в стодолу[1]:

      – Пускай, хазяїне, в стодолу,

      Вже ж я набувся на полю.

      Вже ж я на полю набувся,

      Буйного вітру начувся,

      Дрібненьким дощем намився,

      Ранньої роси напився….

      Я там недовго полежу –

      Знову на поле побіжу.

      ? А чи збирають хліб у снопи сучасні фермери? Як називається приміщення, де зберігають зерно в наш час?

      Ой гаю мій, гаю

      Ой гаю мій, гаю,

      Я в тобі часто буваю,

      Барвіночком прикрашаю,

      Василечком засіваю.

      Ой ковалю, ковальочку

      – Ой ковалю, ковальочку,

      Підкуй мені чобіточки!

      – Почекай-но, Варю,

      Нехай вугілля розпалю.

      Куй, куй чобіток,

      Подай, Варю, молоток.

      Не подаси молотка –

      Не підкую чобітка.

      – На!

      Стук-тук!

      Пш-ш-ш!

      Чш-ш-ш!

      – На!

      ? До яких слів є пестливі назви у вірші?

      Індик

      На печі індик

      Озувається.

      До нього індичка

      Озивається:

      – Індиче-інде,

      Ходім деінде,

      Бо тут зимонька –

      Мерзнуть

      Крилонька.

      ? З поданих словосполучень вибери те, що найближче за значенням до виразу ходім деінде, і підкресли його: ходімо далеко, ходімо куди-небудь, ходімо разом.

      Вийди, вийди, сонечко

      Вийди, вийди, сонечко,

      На дідове полечко,

      На бабине зіллячко,

      На наше подвір’ячко.

      На весняні квітоньки,

      На маленькі дітоньки,

      Там вони граються,

      Тебе

---

Скачать книгу