Найманець. Сергій Залевський
без зусиль в повному їх функціоналі. Ось так ось, а ти мені «шолома немає, рукавичок немає»,… мля.
– Гм, усе це, звичайно, дуже цікаво, мій вузькоокий друг, але повернемося до грошей: не повірю, що у такого бійця зовсім немає кредитів – два мільйони, якось замало, як вважаєш, Крун?
– Точняк, думаю, він нам бреше – потрібно йому цю тему перетерти з дроїдом – підтримав його думку напарник.
– Гаразд-гаразд, умовили – пожвавився Сунь-чо – є деякі резерви, тримав для душі, так би мовити. У моїй каюті в подушці чіп запаролений – там чотирнадцять мільйонів кредів – цього вистачить на безкоштовний проїзд в Піднебесну систему?
– Кидай пароль до чіпа, перевірю. Якщо все так, як говориш – поїдеш, як віп-пасажир… у медичній капсулі, з комфортом, ха-ха-ха.
Тут чоловікові прийшов на нейромережу короткий набір символів, і він поспішив в каюту головного пірата перевірити інформацію. Чіп дійсно опинився в подушці – оригінальний спосіб зберігати грошові кошти, технолог навіть здивувався такому тактичному ходу, правда подушка після його пошуків перетворилася на купу різаного лахміття. Перевірка наповнення чіпа підтвердила інформацію пірата, тому досить скоро Сунь-чо відправився відпочивати в тривалий оздоровчий сон: договір є договір – слід було дотримуватися неписаних законів найманців.
Потім разом з Круном стали оглядати каюти капітана і старпома, розділившись при цьому: Круну відійшла каюта старпома, а Максу капітанове приміщення. Сейф ватажка нічим особливим не обрадував землянина – куди дівав награбоване колишній хазяїн судна, було незрозуміло – посередня зброя п'ятого покоління коритського виробництва, комбінезони, інша щоденна дрібниця – усе це не зацікавило нашого героя. Велика кількість різних сувенірів і незрозумілих дрібниць також не вразила дослідника, і взагалі складалося враження, що капітан і його команда пропалювали свої кредити при першій слушній нагоді, оскільки цінних речей майже не спостерігалося – тільки те, що потрібно людині на кожен день.
Вже збираючись покидати свою каюту, вирішив оглянути її своїм вторинним поглядом: тут виявилися деякі цікаві моменти. У стелі він побачив відразу декілька мініатюрних активних енергоматриць: жовту, зелену, блакитну і синю – все чотири знаходилися як би в одній точці, перекриваючи світіння одна від одної.
– Знову верхні комунікації і знову якийсь неправильний дроїд, швидше за все – думав технолог, зв'язавшись при цьому зі своїм ШМ на «Фортері» – для розкриття обшивки в такому місці ідеально підходив діагност – ремонтники для такої тонкої роботи не підходили.
Чекав прибуття бійця недовго – швидкість переміщення у павуків була вища, ніж у людей. Відправив працівника працювати – пару хвилин, і павук повертається з шестигранним циліндром – аналогом того, що він розкривав колись у Міхала, ще у своє перебування гарморським рабом. Придивився уважніше до самого сховища – жовта матриця відповідала, швидше за все, за активну кодову лицьову