«Колись русалки по землі ходили…» Жіночі образи української міфології. Юлия Буйских
з різних галузей духовної культури. З-поміж його інформативних публікацій відзначу статті-розвідки І. Беньківського, П. Єфименка, О. Кістяківського, О. Левицького та ін. У часопису друкувався й відомий український дослідник М. Сумцов, що уособлював тогочасну харківську школу історії та етнографії. У дослідженні «Культурні переживання»160 він у порівняльній площині висвітлив багато аспектів міфологічних вірувань та уявлень мешканців Слобожанщини. Важливою є також розвідка вченого, присвячена віруванням у злиднів161. Журнал опублікував цінні праці П. Іванова162, В. Милорадовича163, Я. Новицького164, В. Ястрєбова165, що спираються на етнографічні дослідження, проведені в Харківській, Полтавській, Катеринославській, Херсонській губерніях відповідно, і відбивають цілісну картину світогляду населення кожного регіону.
З кінця XIX ст. центром етнографічних досліджень стає Львів. Міфологічні студії здійснювалися тут у межах діяльності Етнографічної комісії НТШ, заснованої в 1898 р. Водночас у Львові вперше в Україні почали друкуватися фахові видання «Етнографічний збірник» та «Матеріали до українсько-руської етнології». Етапними для розвитку етнографії є вміщені в цих часописах дослідження видатних представників західноукраїнської школи етнології І. Франка166, А. Онищука167, Ф. Колесси168, В. Гнатюка169, П. Шекерик-Дониківа та багатьох інших збирачів, у яких вміщено значний емпіричний матеріал (частково навіть паспортизований) та порушено теоретичні проблеми дослідження міфологічних вірувань і уявлень українців. Окремо стоїть праця В. Гнатюка «Нарис української міфології»170, видана вже у новітній час, що є першим ґрунтовним дослідженням української нижчої міфології, персонажів якої розглянуто системно. У 1899—1908 рр. НТШ у «Матеріалах до українсько-руської етнології» опублікувало фундаментальний п’ятитомник В. Шухевича «Гуцульщина», що фактично є дослідженням однієї етнографічної групи. Чимало місця у цій праці відведено народному християнству та різним міфологічним уявленням.
У кінці XIX – на початку XX ст. вагомий внесок у дослідження міфологічних уявлень українців у різних регіонах зробили польські та німецькі науковці, зокрема А. Подберезький171 та Р. Кайндль172. У першій половині ХХ ст. етнографією Полісся серйозно займалися польські дослідники, передусім К. Мошинський, М. Фасмер, Й. Обрембський, С. Двораковський та ін. Зокрема К. Мошинський у комплексному дослідженні традиційної духовної культури слов’ян173 створив першу в слов’янознавстві ґрунтовну, підкріплену значним емпіричним матеріалом класифікацію персонажів слов’янської нижчої міфології. Істотним внеском у етнографічні студії, присвячені міфологічним віруванням та уявленням, є також праці польських учених А. Брюкнера, Я. Фальковського,
Сумцов Н. Ф. Культурные переживания // КС. – 1889. – № 1. – С. 64—89; № 2. – С. 403—423; № 3. – С. 665—684; № 10. – С. 18—51; № 11. – С. 281—327; № 12. – С. 582—603; 1890. – № 1. – С. 60—90; № 7. – С. 59—87; № 10. – С. 49—73.
Сумцов Н. Ф. Злыдни в бочке. К сказанию о заключенном бесе. – М.: Типо-литография Т-ва И. Н. Кушнерев и К., 1913. – 10 с.
Иванов П. Народные рассказы о ведьмах и упырях (Матеріалы для характеристики міросозерцанія крестьянскаго населенія Купянскаго уезда). – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1891. – 73 с.; Иванов П. Народные рассказы о домовых, леших, водяных и русалках // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – Т. V. – Вып. 1. – 1893. – С. 23—74 та ін.
Милорадович В. Украинская ведьма // КС. – 1901. – № 2. – С. 217—233; Милорадович В. Заметки о малорусской демонологии // КС. – 1899. – № 8. – С. 196—209; № 9. – С. 379—400 та ін.
Новицкий Я. П. Духовный мір в представленіи малорусскаго народа. Сказанія, суеверія и верованія, собранныя в Екатеринославщине. – Екатеринослав: Типографія Губернскаго земства, 1912. – 24 с.; Новицький Я. Твори у 5 томах. Т 1. – Запоріжжя: ПП «АА Тандем». – 2007. – 508 c.; T 2. – 2007. – 510 с.; Т. 3. – 2009. – 440 с.
Ястребов В. Н. Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елисаветградском и Александрийском уездах Херсонской губернии. – Одесса, 1894. – 202 с.
Франко І. Людові вірування на Підгір’ю // ЕЗ. – 1898. – Т. V. – С. 160—218; Франко І. Сожжение упырей в с. Нагуевичах в 1831 г. // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1992. – С. 512—526.
Онищук А. Матеріяли до гуцульської демонольоґії…
Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю. В с. Ходовичах Стрийського повіту списав Філярет Колесса // ЕЗ. – 1898. – Т. V. – С. 76—98.
Гнатюк В. Знадоби до галицько-руської демонології // ЕЗ. – 1904. – Т. XV. – 272 с.; Гнатюк В. Знадоби до української демонольогії. Т. II, Вип. 1 // ЕЗ. – 1912. – Т. XXXIII. – XVII+238 с.; Там само. – Т. XXXIV. – XXIV+280 с.
Гнатюк В. Нарис української міфології. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. – 263 с.
Podbereski A. Materiały do demonologii ludu ukraińskiego. Z opowiadań ludowyh w powiecie Czehryńskim. – Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1880. – 82 s.
Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. – Чернівці: Молодий буковинець, 2000. – 208 с. (перевидання монографії 1894 р.).
Moszyński K. Kultura ludowa słowian. – Część II. Kultura duchowa. – Zeszyt 1. – Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1934. – 722 s.