Гравець 1: що з нами станеться. Дуглас Коупленд
років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудіо -і відеокасет, дискет, інших носіїв інформації, обладнання та матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення. Кримінальне переслідування також відбувається згідно з відповідними законами країн, де зафіксовано незаконне відтворення (поширення) творів.
Книга містить криптографічний захист, що дозволяє визначити, хто є джерелом незаконного розповсюдження (відтворення) творів.
Щиро сподіваємося, що Ви з повагою поставитеся до інтелектуальної праці інших і ще раз Вам вдячні!
Лекції Мессі – це щорічний цикл лекцій на політичні, культурні та філософські теми, що проводиться в Канаді. Спонсори лекцій Мессі – радіо CBC, видавництво «Анансі Прес», коледж Мессі при університеті Торонто. Серія була створена на честь вельмишановного Вінсента Мессі, колишнього генерал-губернатора Канади, інавгурація якого відбулася 1961 року і який заснував на радіо форму, де найвидатніші мислителі сучасності могли висловити свою думку щодо найважливіших питань свого часу.
В основі цієї книжки – лекції за 2010 рік, «Гравець 1: Що з нами станеться. Роман за п’ять годин» транслювалася в листопаді 2010 в серії передач «Ідеї» на Радіо CBC. Продюсер серії передач – Філіп Коултер; виконавчий продюсер – Берні Лахт.
Дуглас Коупленд – автор міжнародного бестселера «Покоління Х» і одинадцяти інших романів, зокрема «Викрадачі жуйки» (The Gum Thief), «Гей, Нострадамусе!» (Hey Nostradamus!), «Нормальних сімей не буває» (All Families Are Psychotic) і «Покоління А» (Generation A). Останній роман став національним бестселером і фіналістом конкурсу Письменницького фонду Канади на найкращий художній твір. Серед документальних творів Дугласа Коупленда: «Маршалл Маклуен» (Marshall McLuhan), «Полароїдні світлини від померлих» (Polaroids from the Dead), «Террі: Життя Террі Фокса» (Terry: The Life of Terry Fox) і «Сувенір із Канади» (Souvenir of Canada). Його книжки перекладені тридцятьма п’ятьма мовами і надруковані в багатьох країнах світу. Дуглас Коупленд також художник і скульптор, дизайнер меблів і сценарист. Мешкає автор у Ванкувері.
Вдячний таким людям за їхню турботу, думку та матеріали:
Турман Аллен
Деббі Одус
Стів Одус
Катрін Бейлі
Ала Баєлас
Тім Б’єніосек
Ів Броссо
Джеремі Бай
Ділан Кентвел Сміт
Джоді Кріс
Аєм Кроулі
Челсі Дамен
Монік Давіо
Елізабет Девідсон
Антонелла Діфранко
Браян Дрейпер
Елізабет Даллі
Джеймі Ендік
Кевін Еверест
Джон Фоґде
Лаура Фоксворті
Лінні Ґебікі
Стівен Ґрей
К. С. Гамфріс
Енн Лоуренс
Джессіка Міллер
Ерік Мортенсен
Кей Мюллер
Саймон Ніксон
Стіві Шліттенгардт
Ірін Зейден
Ґонсало Сільва
Мері Сілвер
Марк Стейплз
Аманада Трафаган
Ніколь Вільянуева
Гелена Віссінг
Марія Вікенс
Лаура Вінвуд
Кейт Вулі
Лара М. Цайсес
Ти можеш мати або інформацію, або життя, мати водночас і те, і те неможливо.
Година перша
Курс на дирижабль, що палає
Карен
Карен обожнює кросворди, бо тоді час минає швидко. Карен шиє клаптеві ковдри й віддає їх благодійним установам, бо вона насолоджується процесом, протягом якого час уповільнюється. Карен дивує, що люди, які рішуче викидають із холодильника прострочені молочні продукти, навіть і не думають позбутися томатної салатної заправки «Kraft Catalina», що може кілька років простояти у дверцятах того ж холодильника. Вона й сама винна в цьому злочині. Карен пригадує, як колишній чоловік, коли між ними все ще було добре, оглядав дверцята холодильника й примовляв: «Господи, Карен, ця пляшечка «Тисячі островів» пам’ятає ще вбивство Кеннеді».
Наразі Карен майже сорок, і досі вона вважала, що нікого більше не знайде, аж ось летить на зустріч із чоловіком, який, сподівається, стане її коханим. Вона сидить в алюмінієвому фюзеляжі, що летить, розсікаючи повітря на схід, на висоті вісім кілометрів над озером Верхнім. Їй трохи спекотно, тож вона розстібує два ґудзики на сукні, сподіваючись, якщо це і побачать, то за шльондру її не вважатимуть. «Чому,– майнула в неї думка,– мене так хвилює, що мене вважатимуть хвойдою? Але ж хвилює». Тут вона пригадала, що сьогодні кожен має фотоапарат,