Грозовий Перевал. Эмили Бронте
це робите ви – тобто не так різко, як тут говорять, і трохи м'якше.
– Я не зарано з'явився? – спитав він, поглядаючи на мене; я почала протирати посуд на полиці та наводити лад у шафі, в дальньому кутку кімнати.
– Ні, – відповіла Кетрін. – Що ти там робиш, Неллі?
– Свою роботу, міс, – відповіла я. (Містер Хіндлі наказав мені завжди лишатися біля них третьою.)
Вона ступила до мене і сердито прошепотіла:
– Забирайся звідси зі своїм ганчір'ям! Коли в домі гості, слугам нема чого плутатися під ногами.
– Та як уже трапилася така нагода, що хазяїна немає вдома, – відповіла я голосно. – Він не хоче, аби я тут поралася в його присутності. Я впевнена, що містер Едгар мене вибачить.
– А я не хочу, щоб ти тут поралась у моїй присутності, – мовила юна леді, не даючи гостеві відповісти. Вона ніяк не могла отямитися після суперечки з Хіткліфом.
– Ви вже мене вибачте, міс Кетрін, – такою була моя відповідь; і я знов узялася до роботи.
Вона, гадаючи, ніби Едгар того не бачить, вихопила у мене ганчірку та люто вщипнула мене за руку. Як я вже сказала, я не любила її і часом намагалась їй дошкулити, – до того ж мені справді було боляче; тому я підхопилася й закричала:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.