Мишка-норушка, Розірване вушко. Ганна Рось
е, цап-царап і з'їсть вас. Запам'ятали?
– Запам'ятали! Пі-пі, – кажуть мишки.
– А якщо кіт прийде до нори і буде вас чекати, то треба до іншого виходу бігти. Все зрозуміли? – запитала мама-мишка.
– Все зрозуміли! Пі-пі, – відповідають мишки.
– Ви посидьте в норі, а я піду, принесу вам соковитих ягід поласувати, – каже мама, – з нори ані кроку!
– Пі-пі, ані кроку, – повторюють мишки.
Сиділи вони в норі, чистили шубки. Особливо старалася біла мишка, адже шубка у неї біла, особливого догляду вимагає. А одна з сірих мишок шубку швидко почистила, зерняток поїла, сидить, сумує.
– Чого сумуєш, – каже їй друга сіра мишка, – візьми підлогу підмети.
– Чого її мести? – запитує мишка. – У нас без того чисто. Піду краще подивлюся, де там наша мама.
– Мама нам говорила в норі сидіти, – нагадала біла мишка.
– А я одним оком гляну, – каже непосидюча сіра мишка.
Пішла вона до виходу, носик з нори висунула, не бачить маму-мишку. Вона ще й вушка висунула, нікого не бачити.
Вилізла мишка на вулицю, дивиться, кіт спить під кущем, білий такий, пухнастий, прямо як біла мишка. «А кіт м'який?» – подумала непосидюча мишка і підібралася ближче до кота.
Дві мишки-сестрички визирають з нори:
– Ай – ай – ай, що ж робить неслухняна мишка! Ай – ай – ай, маму не слухалася!
Махають їй мишки лапками: йди до нори скоріше. А непосидюча мишка лапкою взяла та й помацала вуса у кота. Кіт очі прочинив, лапою хлоп, трохи мишку не впіймав.
Вивернулась мишка, від страху сама не своя, давай до нори бігти, а кіт за нею. Мишка до нори, а кіт кігті випустив, та не спіймав мишку, тільки вушко порвав.
Повернулася мама з ягодами, через запасний вхід увійшла.
– А чому у нашого порога кіт лежить? – питає. – Ви з нори виходили?
– Виходили, – зізналася зітхнувши маленька непосидюча мишка.
Глянула на неї мама, а вушко у мишки рване. Давай мама вушко рване лікувати, соком помазала і соломкою пов'язочку зробила. Поклали мишку в ліжечко, ягодами годували.
Всім було шкода мишку. А біла мишка, щоб розвеселити сестричку станцювала їй мишачий танець. І дуже в неї вправно виходило. Мишки їй плескали лапками-долоньками.
Через три дні вушко зажило. Зняла мама пов'язку, а кінчик вушка не зрісся.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.