Козацьке братство. Частина 2. Гетьман Шульга. Игорь Тихоненко
Я ж не можу казну без запасу залишити? Ти ж знаєш, Іван, скільки засобів пішло на підготовку до походу.
– Гаразд, про це потім поговоримо. А що ще було на Січі поки ми воювали?
– Зловили одного лазутчика. Схоже, лях був. Точно сказати не можу, – доповів сотник Черняк.
– Ти, що не міг у нього дізнатися? – здивувався Шульга.
– Не встиг, – відповів сотник, – його Хитрун застрелив. Сказав, що той на нього накинувся, коли він хотів його допитати.
Кошовий з отаманом Кулішом переглянулися. Шульга, позіхаючи, сказав:
– Якщо більше новин немає, всі можуть йти. А мені відпочити треба. Втомився я.
Козаки покинули кімнату. Залишився тільки отаман Незайманьковського куреня і кошовий.
– Сам бачиш, що робиться, – обурився Шульга, звертаючись до Кулішу. – Як тільки прибудуть полковники Череда і Головань, відразу ж переправляйте їх людей сюди на острів, і цього ж дня збирайте Раду.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.