Сповідь студента економічного вузу. Антон Сергійович Лобутинський
нормальним.
Фермери без молока
Головна і єдина мета кредитно-грошової системи – отримання прибутку. Максимум вигід, мінімум витрат. Збереження власної конкурентної переваги або здійснення заходів заради її досягнення. Вирішення соціальних потреб, суспільних проблем, а також наслідки для інших людей, що настають після отримання прибутку, не часто розглядаються. Безробіття і автоматизація, соцзабезпечення, охорона здоров'я – вважаються незначними в світі великих грошей. Умови праці, рівень заробітної плати, а з ними і відносини в робочому колективі між людьми – методи підприємництва економлять як на виробничих ресурсах, так і на людях, які з точки зору підприємця той же ресурс.
Прийнято вважати, що конкуренція на вільному ринку сприяє розвитку технологій, інновацій, а також створює мотивацію для суб'єктів підприємництва. Інновації і технології будуть розвиватися і поза середовища конкуренції – в приклад наукові відкриття, які були зроблені вченими не в ім'я слави та грошей. Мотивація для суб'єктів підприємництва має неприйнятні для суспільства наслідки. Глобалізація конкуренції і розширення ринків провокує зростання витрат кожної окремо взятої компанії. Звідси походить зростання важливих і, можливо, обмежених ресурсів (водні, лісові, рекреаційні). Компанії всіляко намагаються зарекомендувати себе перед споживачем, або зберегти вже досягнуту вершину. Результатом вільної торгівлі стає марнотратство необхідних для життя людини ресурсів, забруднення навколишнього середовища і приниження людського капіталу.
Поняття конкуренції широке в сучасному світі. Ми можемо спостерігати її практично у всіх сферах діяльності людини – як правило, вона є мірилом успіху, який супроводжується славою, повагою і грошима. Спорт – конкуренція на змаганнях за бажану медаль. Школи, університети – конкуренція між учнями за бажану оцінку. Робочий колектив – конкуренція за підвищення посади. Мистецтво – конкуренція за визнання. Підприємництво – конкуренція за споживача.
В кінцевому рахунку, все зводиться до вищезазначеного споживача. Спорт, школи і університети роблять споживача з держави – немов конвеєр на заводі. Спорт виховує в людях агресію, боротьбу і любов до своєї країни – щоб у разі військових конфліктів людина була готова пожертвувати своїм життям, або була здатна конкурувати за гарне місце у соціумі, не звертаючи уваги на інших людей – на потребу капіталізму. Школи роблять практично однакових в розумовому розвитку майбутніх громадян – щоб кожен з них зміг легко адаптуватися до політики і соціального устрою своєї держави, не ставлячи при цьому зайвих питань. Люди, які не згодні з політикою держави будуть або змушені під неї підлаштовуватися, або виявляться на узбіччі соціального суспільства.
Мистецтво і підприємництво в сучасному світі практично ідентичні поняття. Великі гроші нерозривно пов'язані з кінцевим споживачем – тому в нашому світі так багато непотрібних товарів: тисячі видів цукерок, сотні