Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі. Ерік Берн

Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі - Ерік Берн


Скачать книгу
в Ірландську лотерею або отримати чотири тузи під час гри в покер; обидва варіанти є малоймовірними, але не міфічними – такі речі дійсно трапляються.

      А Благословенне Звільнення не є тим, чого насправді хоче дівчина. Щоб виявити сценарну ілюзію, нам потрібна казка, що відповідає ОТЗ.

ІСТОРІЯ СПЛЯЧОЇ КРАСУНІ

      Зла фея каже, що Спляча Красуня вколе собі палець об веретено і впаде замертво. Інша фея перетворює це закляття на столітній сон. Коли красуні виповнюється п’ятнадцять, вона коле собі палець об веретено і відразу засинає. Тієї самої миті засинають усі, хто перебуває в замку. Протягом ста років багато принців намагалися прорватися через колючі чагарники, що виросли навколо замку, але нікому це не вдалося. Нарешті, коли настає час, з’являється принц, якому вдається пройти крізь хащі, бо вони пропускають його. Він знаходить принцесу й цілує її, тож вона прокидається – і вони закохуються одне в одного. Тієї самої миті всі в замку прокидаються там, де й лежали, ніби нічого й не сталося, відколи вони заснули. Самій принцесі й досі 15 років, а не 115. Вони з принцом одружуються і, за однією версією, живуть довго та щасливо, а за іншою – з цього їхні проблеми лише починаються26.

      У міфології маємо багато історій про магічний сон. Найбільш відомою є легенда про Брунгільду, яка залишилася спати на горі, оточена вогняним колом, крізь яке міг потрапити лише герой, і це вдалося зробити Зигфріду27.

      Так чи інак, із незначними змінами майже все в історії Сплячої Красуні могло відбутися насправді. Дівчата дійсно колють пальці, і непритомніють, і засинають у своїх вежах, і принци можуть вештатися лісом у пошуках прекрасних панянок. Єдине, чого не може статися, – це те, що ніхто не змінився та не постарів за такий проміжок часу. Це справжня ілюзія, бо вона є не лише неймовірною, а й неможливою. І саме на цій ілюзії ґрунтуються сценарії ВТЗ – що коли Принц таки прийде, Красуні буде знову п’ятнадцять замість тридцяти, сорока або п’ятдесяти і попереду вони матимуть ціле життя. Це ілюзія безперервної молодості, скромна донька ілюзії безсмертя. У реальному житті Красуні важко сказати, що принци – молоді люди, а коли вони досягнуть її віку, то стануть королями і вже будуть не настільки цікавими.

      Це найбільш прикра частина роботи фахівця з аналізу сценаріїв: зруйнувати ілюзію, повідомити Дитині пацієнта, що Санта-Клауса не існує, і закріпити цю думку. Обом їм буде значно легше, якщо пацієнт має улюблену казку, з якою можна працювати.

      Одна з практичних проблем ВТЗ полягає в тому, що якщо Красуня таки знаходить Принца з Золотими Яблуками, вона часто відчуває свою меншовартість і змушена шукати вади та вдавати «заплямовану», щоб опустити його до свого рівня, тож усе завершується тим, що він бажає їй повернутися назад до чагарнику і знову заснути. З іншого боку, якщо вона вдовольниться меншим – Принцом зі Срібними Яблуками або звичайним Макінтошем з бакалійної крамниці, – вона почуватиметься обдуреною й виміщатиме


Скачать книгу

<p>26</p>

Історія про Сплячу Красуню взята з Blue Fairy Book Ендрю Ланґа (Andrew Lang) і казок братів Грімм. Існує розширена версія з похмурими ілюстраціями від Артура Рекгема, яка також є дуже популярною.

<p>27</p>

Щоб більше дізнатися про нещодавнє використання казок у психіатрії, читайте книжку: Heuscher, J. A Psychiatric Study of Fairy Tales. C. C. Thomas, Springfield, 1963. Вона забезпечує екзистенційну символічну інтерпретацію. В аналізі історії про Русалоньку, здійсненому Д. Діннерштайном (Contemporary Psychoanalysis 104—112, 1967), використовується підхід «дозрівання», який включає в себе деякі елементи, пов’язані з еволюцією сценарію.

Та найбільш прямий зв’язок зі сценарним аналізом має працяГ. Дікманна, який систематично пов’язує казки з моделями життя батьків. Дивіться: Dieckmann, H. ’Das Lieblingsmärchen der Kindheit und seine Beziehung zu Neurose und Persönlichkeit.’ Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie 6:202—208, August—September, 1967. А також: Märchen und Träume als Helfer des Menschen. Bonz Verlag, Stuttgart, 1966.