Янголи і демони. Дэн Браун
знала, що перше питання, яке має принципове значення, коли розглядають нові потенційні джерела енергії, – це співвідношення витрат до обсягу здобутої енергії. Немає жодного сенсу споруджувати бурову вежу заради видобутку однієї барелі нафти. Але якщо з тієї самої вежі можна дістати мільйони барелей, лише трохи збільшивши витрати, то така інвестиція, безумовно, вигідна. Так само і з антиматерією. Щоб створити в шістнадцятимильному прискорювачі крихітний зразок антиматерії, потрібно більше енергії, ніж міститиме сама ця антиматерія. Аби довести економічну доцільність цієї технології, треба створити значно більший зразок.
Батько не дуже поспішав створювати більший зразок, але Вітторія його переконала. Щоб антиматерію сприйняли серйозно, твердила вона, їм потрібно довести дві речі. По-перше, що можливо виготовляти такі обсяги антиматерії, які виправдають витрати. І по-друге, що антиматерію можна безпечно зберігати. Урешті-решт він таки здався, але поставив дві суворі умови. Він наполіг, щоб, по-перше, цей зразок зберігався в камері для небезпечних матеріалів – невеличкій гранітній печері на глибині сімдесят п’ять футів під лабораторією. І по-друге, щоб про нього знали тільки вони двоє. І щоб тільки вони двоє мали до нього доступ.
– Вітторіє? – не відступався Колер. – Наскільки великий той зразок, що зберігається внизу?
У глибині душі Вітторія мимоволі відчула зловтіху. Вона знала, що цей обсяг приголомшить навіть великого Максиміліана Колера. Подумки вона побачила антиматерію в нижній камері. Неймовірне видовище! У такій самій пастці висить досконало видима для неозброєного ока крихітна блискуча сфера. Не якась там мікроскопічна крупинка – крапля завбільшки як кулька від підшипника.
Вітторія набрала повні груди повітря.
– Ціла чверть грама.
– Що! – Колер сполотнів. Він сильно закашлявся. – Чверть грама?! Це прирівнюється до… майже п’яти кілотонн!
Кілотонни. Це слово Вітторія ненавиділа. Вони з батьком ніколи його не вживали. Кілотонна дорівнює тисячі метричних тонн тротилу. Кілотонни – це для зброї. Корисне навантаження. Руйнівна сила. Вони ж із батьком послуговувалися електрон-вольтами та джоулями, і енергія, яку вони створювали, призначалася для мирних цілей.
– Така кількість антиматерії може знищити абсолютно все в радіусі півмилі! – вигукнув Колер.
– Так, якщо анігілювати все відразу, – погодилася Вітторія, – але ж цього ніхто не робитиме!
– Хіба що хтось матиме особливі міркування! Або джерело живлення дасть збій! – Колер уже їхав до ліфта.
– Саме тому батько й зберігав цей зразок у камері для небезпечних матеріалів з безперебійним живленням і додатковою системою безпеки.
Колер повернувся з надією в очах.
– Ви поставили там додаткову систему безпеки?
– Так. Іще один сканер сітківки.
Колер вимовив тільки два слова:
– Униз. Негайно.
Вантажний ліфт летів униз, наче камінь.
Ще сімдесят п’ять футів у глиб землі.
Вітторія явно відчувала в обох чоловіках страх, який