Пригоди бравого вояка Швейка. Ярослав Гашек
id="n_34">
34
…як це робили із Святим Яном Непомуцьким – Ян (Йоганек) із Помуку (1340—1393) – чеський католицький святий, покровитель Чехії. Доктор теології, яку вивчав у Падуї (Італія). Був генеральним вікарієм (заст. архієпископа) празького єпископства. За наказом короля Вацлава IV його піддали тортурам і втопили у Влтаві через глибокий конфлікт між королем і празьким архієпископом Яном з Йенштейну, який займав занадто самостійну позицію у важливих церковних справах. Я. Непомуцький став жертвою репресій проти людей архієпископа і не підкорився королю навіть під тортурами (див. прим. до розд. «Швейк денщиком у фельдкурата»).
Пізніше католики склали легенду, за якою Я. Непомуцький загинув нібито за те, що відмовився виказати таємницю королеви, довірену йому на сповіді. Вперше її в 1433 р. відтворив Томас Ебендорфер з Хасельбаху – проф. Віденського університету. Вона стала посилено культивуватись після битви на Білій Горі (1620) як протиставлення пам’яті про Яна Гуса. В 1729 р. папа Бенедикт ХІІІ проголосив Я. Непомуцького святим.
35
…скинули з Елішчиного мосту – міст через Влтаву. Швейк помиляється. Елішчин міст було побудовано в 1865—1867 рр., а Ян Непомуцький жив у ХIV сторіччі.
36
«зелений Антон» – візок, пофарбований у зелений колір, в якому возили дрібних злочинців до управління поліції. За однією з версій так називався тому, що першим візником на ньому був Антон Доуше; назва залишилась і після того, як візки замінили на автомобілі. Але вірогіднішою видається версія, за якою ця назва походить від нім. словоспол. Grüner (зелений колір, що на нім. злоч. жаргоні означав небезпеку, непевність) Anton (назва берлінської в’язниці на Антонштрассе).
37
«Тессіг» – празький ресторан.
38
…допитуючи колись відомого вбивцю Валеша – Валеш Алоїз. Працював у Празі садівником. В 1902 р. на заміській віллі (в змові із своєю дружиною і дочкою) вбив молотком Матільду Ганзелінову і застрелив Йозефа Такача з метою пограбування. Трупи були закопані поруч в садку. Після сварки з дружиною він відкопав труп Ганзелінової й відніс його на смітник, маючи на меті помститися. Там же він залишив картку з написом «Вона була вбита в підвалі. Скоро відкриється ще один злочин». В 1905 р. апеляційний суд Праги виніс смертний вирок самому Валешу і його дружині Людмилі. Їх дочку (Франтішку Єлінкову) було засуджено до 7 р. ув’язненя суворого режиму. Вона померла у в’язниці м. Ржепи і похована недалеко від В. Бабінського (див. прим. до с. 81). Про Валеша існує народна пісня, яка в цілому адекватно відтворює перебіг подій.
39
…почав ходити на лекції доктора Гевероха – Геверох Антонін (1869—1927) – відомий чеський психіатр, проф. Карлового університету, директор Державного інституту для психічнохворих у Празі (1919—1927). Автор книги «Про диваків і незвичних людей» (1901), в якій описав багато психічних розладів.
40
Ботич – струмок у Празі.
41
…я вночі повертався з «Банзетів» – «Банзети» – празький ресторан.
42
Каллерсон,