Останнє полювання. Жан-Кристоф Гранже
поліції Фабіан Кляйнерт, із Регіонального управління кримінальної поліції Баден-Вюртемберґу, – представився він, простягаючи Ньєману візитівку. – Це аналог вашого карного розшуку.
Кляйнерт також розмовляв французькою. Таке відчуття, ніби мова Вольтера входила до програми всіх шкіл Баден-Вюртемберґу.
Ньєман поклав візитівку до кишені, не глянувши.
– Майор П’єр Ньєман, лейтенант Івана Боґданович. Ми належимо до ЦБКЗ, Центрального бюро у справах кривавих злочинів. Воно не має аналогу.
– Тобто? – перепитав Кляйнерт, насуплюючи брови.
– ЦБКЗ створили лише недавно, ми допомагаємо силам поліції чи жандармерії у складних справах.
– Нам не потрібна допомога.
– Наш досвід може допомогти пролити світло на смерть Юрґена фон Ґаєрсберґа.
– Який досвід?
Івана боялася якоїсь дошкульної ремарки від свого шефа, але Ньєман усміхався – він, схоже, був схильний зберігати спокій, а в таких випадках краще б він просто добряче побуркотів.
– Досвід у карному розшуку, – незворушно відповів він. – У Парижі людей більше, ніж в інших містах Франції. Тобто більше психів, а від того – більше звихнутих убивць. Упродовж тридцяти років я щоденно працював із такими чуваками.
Німецький флік, завагавшись, похитав головою.
– Прокурор Кольмара вже пояснив мені це все.
Потім він нібито пригадав головну причину свого роздратування:
– І коли ви розраховували попередити нас про свій приїзд?
– Ми ще як слід і не приїхали.
– Ви вже допитали Філіппа Шюллера, а тепер розмовляєте з графинею Лаурою фон Ґаєрсберґ…
– Новини швидко ширяться.
Кляйнерт кинув короткий погляд на Івану й повернувся до Ньємана.
– Ви тут на моїй території. Наші начальники порозумілися завдяки чортзна-якій європейській угоді, але всі працюватимуть під моїм керівництвом.
– У жодному разі. Ми підпадаємо під…
Кляйнерт зупинив його жестом, зненацька давши волю якійсь утомі:
– Хай там як, а ви запізнилися. Ми знайшли вбивцю.
– Що? – здивувалася Івана. – Ніхто нам нічого не сказав!
– Ваші ельзаські колеги ще не в курсі.
– І хто це?
– Томас Краусс, активіст, що виступає проти полювання.
– Француз?
– Німець. Його затримали, зараз він в Оффенбурзі. Сьогодні вранці зізнався.
Івані вже траплялося це ім’я: один із найімовірніших підозрюваних у категорії «політичний теракт».
– Можна його допитати? – поцікавився Ньєман.
– Завтра. Сьогодні ввечері його перевезуть до управління кримінальної поліції у Фрайбурзі. Допитаємо його разом, перш ніж вирішувати всі формальні питання, пов’язані з екстрадицією.
– Він назвав мотив? – запитала Івана.
– Він сказав, що вбивство Юрґена фон Ґаєрсберґа – акт гуманізму і що якби його не зловили, він би помочився на Юрґенову могилу. Такий мотив вам підходить?
Ньєман