Павлiк Морозов (збірник). Лесь Подерв’янський

Павлiк Морозов (збірник) - Лесь Подерв’янський


Скачать книгу
бога!

      Щукін.

      Бога не чіпай.

      Сидиш собі в болоті із блядями

      Та ящиком горілки, кіряєш, як мудак,

      І лупиш комарів на товстій пиці.

      Не можна говорити

      Про бога в такому положенії!

      Та крім того, навіщо богу здався ти —

      Неграмотний казьол, шо тіки вміє,

      Шо кірять та жінку пиздити?

      Якби отут січас з'явився бог

      Чи, може, якийсь святий, шо б ти сказав йому?

      Нічого б ти не видумав, окрім:

      «Сідай, давай кірнем». Мудилоти!

      Савва Морозов (повчально).

      Якби з'явивсь щас світлий Аполлон,

      То не пришлося б нам пиздіть багато.

      Він піздюлєй би нам понакидав фігурних,

      Горілку він розбив би, а блядєй

      Повикидав в болото, і правильно б зробив.

      О, як би я

      Хотів піти на прощу в гидке болото,

      Де бовваніє храм святий серед лілей та жаб!

      Покаявся б і гірко заридав би,

      Бо наробив у жизні я багато

      Хуйні усякої!..

      Щукін.

      Чого ж не йдеш?

      Савва Морозов.

      Боюся! Там страшна випь регоче по ночах,

      І сом живе, шо давить бугаї,

      А люди так ковта.

      Альонушка сидить на камні там,

      Уся зелена, пазурі в крові,

      А посмішка, як в Берії. Когось чека, блядюга,

      І дивиться у воду, мов дурна…

      Їбав я там ходити!

      Щукін.

      Якщо віриш,

      То тіки побажай, і храм прийде

      І стане на леваді.

      Не треба буде лізти у болото

      І бздіти, мов шпіон в тилу врага.

      Давай гукнем його, ви, бляді, теж гукайте!

      Всі хором.

      Еге-ге-гей, ізбушка пацавата!

      Катай сюда і з нами третей будь,

      Бо ми удвох, а бляді в счьот не йдуть!

      Обидва розпиздяї разом з блядями бігають і кричать, утворюючи на краю болота базар. Раптом храм Аполлона з жахливим рипінням робить поворота і на жовтих курячих ногах пиздує прямо на п'яних шакалів. Обидва від жаху падають мармизами в болотні незабудки. Храм отряхує з ніг болотне гівно, водорослі і жаби.

      Храм.

      Ви звали, я прийшов!

      Щукін.

      Пі-пі-піздєц.

      Двері храма з грюкотом падають в болотне гівно, у проломі дверей видно, як усередині на ланцюгах агресивно гойдається кришталева домовина. Амплітуда гойдання возраста, ланцюги лопаються, і гроб невидимою силою випльовується з храма на леваду. Кришталева кришка відлітає нахуй, із зручної приємної домовини піднімається пророк Микола – сліпий прорщатєль храма Аполлона, вдягнутий в шинель, із залисинами на лобі, і гранчаком у руці, і з маузером і шашкою на поясі.

      Пророк Микола.

      Ви звали? Я прийшов. Налийте, підараси,

      Бо щас піздюлєй вам понакладу!

      Шо лежите, як вшивиє матраси?

      Савва Морозов.

      Ха, то ти із домовини?

      Навіщо ж там тобі пістоль і шашка,

      Та ще стакан, гранений, як алмаз?

      І лаєшся,


Скачать книгу