Гість Дракули. Олексій Вікторович Щуров
велика громадська будова в Азії та на Сході, яка розташовувалася в містах, поселеннях та перехрестях шляхів і була місцем зупинки мандрівників та великих торгівельних караванів. – Прим. перекладача.
7
Елевсинський залив – залив біля давньогрецького міста Елефсіс (стара назва – Елевсин), яке було розташовано на північно-західному напрямку від Афін і названо на честь міфологічного героя Евлевсіна. Згадка Дарвелом про залив важлива, оскільки у І тисячолітті до нашої ери в Елефсісі царював культ Деметри і Персефони, і саме там проводилися обряди, відомі як евлевсинські містерії. Саме руїни храму Церери і є руїнами храму Деметри. Людина, яка була посвячена в таїнства, за віруваннями, могла отримати вічне життя та владу у потойбіччі. – Прим. перекладача.
8
Церера – римський аналог давньогрецької богині родючості Деметри, яка пішла до міста Елефсіс і впала в скорботу після того, як Аїд вкрав її дочку Персефону. З того часу жоден пагінець не міг пробитися з-під землі. Тільки з короткими поверненнями доньки на землю з царства померлих Церера раділа, а разом з тим на землю приходили весна та літо. З поверненням Персефони до Аїда Церера знову поринала у журбу і на землю приходили осінь та зима. – Прим. перекладача.
9
Ятаган – холодна турецька зброя з довгим однолезовим вигином, щось середнє між тесаком і шаблею. Помилково вважається кинджалом. – Прим. перекладача.
10
Повість «Вампір» було створено під впливом подій на швейцарській віллі Діодаті на березі женевського озера літом 1816 року, коли Дж. Байрон, Дж. Полідорі, П. Шеллі та його компаньйонка, далі – дружина, Мері Годвін (відома як Мері Шеллі), і її зведена сестра Джейн Клер Клермонт, тоді коханка Байрона, вигадали змагання щодо страшних та химерних історій. У Мері Годвін (далі – Мері Шеллі) зародився задум «Франкенштейну», Дж. Полідорі розповідав про допитливу леді, яка щось підгледіла у замкову шпаринку, а потім втратила голову, Дж. Байрон розповів, а потім навіть записав, коротку оповідь про таємниче поховання Августа Дарвела (одного з літературних передтеч лорда Рутвена, до якого вже існувала поема Джона Стегга «Вампір», 1810), а Дж. Полідорі так і не зміг нічого придумати. Натомість він, використавши фрагмент Байрона, написав повість «Вампір», яка була надрукована під ім’ям лорда Байрона в 1819 році. Сам Дж. Байрон категорично спростовував причетність до виникнення цього твору. Але повість користувалася шаленим успіхом у аудиторії і Дж. Полідорі таким чином започаткував жанр вампірської прози – окремого напрямку в готичній літературі. Цікаво, що й «Франкенштейн» вийшов під іменем Персі-Біші Шеллі, бо видавець вважав, що такий роман ніхто не купуватиме, бо написаний жінкою. – Прим. перекладача.
11
Байрон був саме таким невідомим, хоча й родовитим шляхтичем, успіх якому забезпечили поема «Паломництво Чайлд-Гарольда» і виступ у парламенті у лютому 1812 року з промовою в захист луддитів – руйнівників машин. – Прим. перекладача.
12
Зовнішність Байрона аніяк не була