Художник. Денис Замрій
волосся обрамляє обличчя, пом’якшуючи його риси. Улюбленим кольором волосся став не темний, як у більшості італійок від природи, а русий.
– Русий? Чому ж неодмінно русий?
– Саме русий, друзі мої! Майже у всіх міфологічних фігур, зображених художниками італійського Ренесансу, було русяве волосся! Груди вважали гарними, якщо вони були маленькі, круглі і пругкі.
Згадавши про це, Тарас зітхнув, змішав на палітрі фарби, змахнув пензлем і подумав про дівчину у вінку зі стрічками… Хто сказав, що художник пише все життя одне й те саме обличчя?
Якби хтось із відвідувачів Великого театру побував у Кирилівці, то міг би побожитися, що німфа, яка тримає глечик, поливаючи Венеру, викапана Оксана Коваленко. Струнка, висока козачка уродилася, як казали сусіди, «красою в матір, а гордістю в батька».
Батько Оксани, заможний козак Остап Коваль, був у Кирилівці відомим можновладцем, фактично першою особою в селі. Остап міг говорити із самим Енгельгардтом, відповідаючи за всіх селян і розселених на землях поміщика козаків. Оксана була єдина дочка Остапа.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.