Сонцем стань!. Сборник

Сонцем стань! - Сборник


Скачать книгу
нас не вiдтягли вiд дiла,

      І молота нiхто iз рук не випускав.

      Отак ми всi йдемо, в одну громаду скутi

      Святою думкою, а молоти в руках.

      Нехай проклятi ми i свiтом позабутi!

      Ми ломимо скалу, рiвняєм правдi путi,

      І щастя всiх прийде по наших аж кiстках.

      1878 р.

      Гімн

      (Замість пролога)

      Вiчний революціонер —

      Дух, що тiло рве до бою,

      Рве за поступ, щастя й волю,

      Вiн живе, вiн ще не вмер.

      Нi попiвськiї тортури,

      Нi тюремнi царськi мури,

      Анi вiйська муштрованi,

      Ні гармати лаштованi,

      Нi шпiонське ремесло

      В грiб його ще не звело.

      Вiн не вмер, вiн ще живе!

      Хоч вiд тисяч лiт родився,

      Та аж вчора розповився

      І о власнiй силi йде.

      І простується, мiцнiє,

      І спiшить туди, де днiє;

      Словом сильним, мов трубою

      Мiлiони зве з собою, —

      Мiлiони радо йдуть,

      Бо се голос духа чуть.

      Голос духа чути скрiзь:

      По курних1 хатах мужицьких,

      По верстатах ремiсницьких,

      По мiсцях недолi й слiз.

      І де тiльки вiн роздасться,

      Щезнуть сльози, сум, нещастя.

      Сила родиться й завзяття

      Не ридать, а добувать,

      Хоч синам, як не собi,

      Кращу долю в боротьбi.

      Вiчний революціонер —

      Дух, наука, думка, воля —

      Не уступить пiтьмi поля.

      Не дасть спутатись тепер.

      Розвалилась зла руїна,

      Покотилася лавина,

      І де в свiтi тая сила,

      Щоб в бiгу її спинила,

      Щоб згасила, мов огень,

      Розвидняющийся день?

      1880 р.

      Гримить!

      Гримить! Благодатна пора наступає,

      Природу розкішная дрож пронимає,

      Жде спрагла земля плодотворної зливи,

      І вітер над нею гуляє бурхливий,

      І з заходу темная хмара летить —

      Гримить!

      Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —

      Мабуть, благодатная хвиля надходить…

      Мільйони чекають щасливої зміни,

      Ті хмари – плідної будущини тіни,

      Що людськість, мов красна весна, обновить…

      Гримить!

      1880 р.

      «Земле, моя всеплодющая мати…»

      Земле, моя всеплодющая мати,

      Сили, що в твоїй живе глибині,

      Краплю, щоб в бою сильніше стояти,

      Дай і мені!

      Дай теплоти, що розширює груди,

      Чистить чуття і відновлює кров,

      Що до людей безграничную будить

      Чисту любов!

      Дай і огню, щоб ним слово налити,

      Душі стрясать громовую дай власть,

      Правді служити, неправду палити

      Вічну дай страсть!

      Силу рукам дай, щоб пута ламати,

      Ясність думкам – в серце кривди влучать,

      Дай працювать, працювать, працювати,

      В праці сконать!

      1880 р.

      Сікстинська мадонна

      Хто смів сказать, що не богиня ти?

      Де


Скачать книгу