Лобо. Доміно. Снап.. Эрнест Сетон-Томпсон
коли чули людські голоси, відбігали й ховалися в кущах.
Хоча нора знаходилася на землі, що належала Джюксові, діти Бентона все ж таки вирішили прийти сюди наступного дня й викопати лисиць. Але лисиця-мати вже занепокоїлася: її дім став тепер небезпечним. Зразу ж почала вона рити нову нору й на світанку взялася за перенесення свого сімейства.
У сільських мешканців, якщо вони хочуть відібрати кращого з новонароджених кошенят, є простий і природний спосіб відбору: вони виносять кошенят у чисте поле. Кішка швидко знаходить своїх дітей і починає переносити їх назад. Те кошеня, котре вона візьме першим, і вважають найкращим. Це вірна прикмета: найпрудкіше кошеня завжди вилізе з купи нагору, перше зверне на себе увагу матері, а тому вона й несе його додому поперед усіх.
У старій норі першим зустріло лисицю те лисеня, котре було найжвавішим і найдужчим, – Доміно, і його першого перенесла вона до нового, безпечного помешкання. Потім вона взяла найбільшу з його сестер, а втретє – маленького міцного брата. Батько тим часом чатував на пагорбах поблизу.
Почало світати. Мати вирушила в дорогу з третім лисеням, аж раптом батько подав сигнал тривоги.
Хлопці Бентона прийшли із заступом і киркою, щоб розкопати лисячу нору, але за три кроки від входу вони натрапили на великий камінь. Поки вони розмірковували, що робити далі, з каменярні, що була в горах, долинув звук вибуху і план дій був готовий. Один з хлопців навідався до каменярні й скоро повернувся з динамітним патроном. Вони заклали патрон у тріщину в камені. За хвилину страшний вибух струсонув схил пагорба. Коли вляглася хмара куряви, виявилося, що вибух засипав вхід до нори купою каміння. Лисенята, поза сумнівом, були розчавлені або задихнулися. Вибух перетворив житло на могилу й хлопці пішли геть.
Якби вони повернулися сюди вночі, то побачили б, як лисиці, батько й мати, розривали лапами землю й марно гризли уламки граніту, намагаючись потрапити до рідної нори. Наступної ночі лисиці приходили знову. Третьої ночі прийшла сама лише мати, а потім і вона облишила марні спроби.
3. Новий дім
Новий лисячий дім знаходився на відстані милі від попереднього і вже не на верхівці пагорба, а внизу, біля річки, там, де вона полишає пагорби й розтікається луками. Тут, у широкому видолинку, оточеному скелями, де густо переплелися корені осик і беріз, лисиці влаштували нове житло. Вхід до нього охороняли два великих гранітних камені. Попередня нора знаходилася на схилі пагорба, у сосновому ліску, а ця – у видолинку, порослому осикою. Сосна завжди шумить і зітхає, осика весь час тремтить і тріпоче. А повз із дзвінкою піснею перекочує свої хвилі річка.
Біля входу до нори починалися густі зарості, котрі спускалися до порослої осокою тихої річкової заводі. Цей зелений схил став місцем ігор для трьох малюків, і тут все літо можна було десятки разів спостерігати попередню сцену повернення додому мисливця-батька зі здобиччю. Уся трава була прим’ята від постійного вовтузіння лисенят і витоптана їхніми лапками.
Лисенята