Мільйон на трьох. Сергій Радкевич
притиснувши товсту шию Сєдакова.
Власник «бумера» зойкнув від болю, матюкнувся від обурення і спробував звільнитися з пастки, в якій опинився. Однак Степан знав свою справу. Лівою рукою він міцно тримав кришку багажника, не даючи Сєдакову можливості звільнитися, а правою швиденько за поясом у бандюковича намацав пістолет. Заволодівши зброєю, Гарник однією рукою спустив запобіжник і приклав дуло до спини бізнесмена.
– Спокійно, спокійно. – попереджав Гарник. – Бо інакше випущу з тебе кишки. – Однак ці слова мали суто формальне значення. Як тільки-но Степан приклав дуло до спини Сєдакова, той відразу ж втишився і припинив хаотично борсатися під кришкою багажника.
Після своїх попереджувальних погроз Гарник відпустив кришку багажника. Сєдаков був не надто великим сміливцем, щоб у такій ситуації щось вигадувати. Судячи хоча б по тому як його підловили, то справу він мав із кимось значно сильнішим і спритнішим, ніж Лесик. Тому звільнивши голову з під кришки багажника, Олексій першим ділом вирішив розтерти рукою товсту м’язисту шию. Схоже на ній намічався серйозний шрам, якщо звісно ж досі він там не з’явився.
Однак, не встиг він торкнутися пальцями болючого місця, як Гарник тут же наказав:
– Руки за голову!
Не вагаючись, Сєдаков виконав цей наказ. Хотів розпростуватися, оскільки продовжував стояти фактично у позі сапальниці буряка, але Гарник йому не дозволив цього зробити.
– Не рухатися. – розпорядився хлопець. – Не хотів по доброму вирішити питання, тоді слухай мене уважно під дулом пістолета. Значить так, перше – це стрілялка. Вона моя, тому я поверну її собі.
Сєдаков нічого не заперечував. Навіть навпаки, бізнесмен полегшено зітхнув. Людей, яким він перейшов дорогу і у яких були підстави, щоб поквитатися з ним у такий спосіб, – у Тернополі чимало. Але раз уся ця халепа пов’язана з боргами Лесика, значить це не найгірше з того, що могло бути.
А Гарник тим часом продовжував:
– А тепер друге питання – це борги Лесика.
– Але ж він мені реально винен гроші. – ось тут Сєдаков уже по-справжньому засуєтився. – Лесик програв на автоматах.
– Не поспішай. – Гарник натиснув дулом пістолета до спини Олексія, щоб той замовк. – Раз винен, значить поверне. 21 числа він тобі віддасть усю суму.
– Але ж набіжать проценти. – спробував заперечити Сєдаков.
– Без будь-яких процентів. Я диктую умови. Ти мене зрозумів? – після того як Олексій кивнув головою, Степан продовжив. – Будеш рипатися, взагалі нічого не отримаєш. І ще одне – 21 числа Лесик сам до тебе прийде і поверне тобі усі свої борги. Моє прохання – до цього часу його взагалі не турбувати. Інакше, будеш мати справу зі мною. Ти все зрозумів?
– Так, все ясно.
– От і чудово. А тепер бери качай колесо і вали звідси. На майбутнє намагайся уникати зустрічей зі мною. Твоє щастя що я сьогодні добрий і тому вирішив не калічити твоєї пики, так як ти це зробив з Лесиком.
Гарник повернувся до своїх товаришів, які чекали