Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.. Полина Жеребцова

      Бандитки з «шістки» залізли на парти з ногами і сиділи – розповідали непристойні анекдоти. Веселили Лур’є-Левицю. Вона, як завжди, була вдягнена в костюм із короткою спідницею. Волосся довге, очі незмигні. На вигляд років п’ятнадцять із гаком! Що вона робить у нашому 7-му класі?! Начебто дитина юристів. Більше нічого про неї не відомо.

      Вона дивилася на своїх дівчат, примружвши очі, і тільки кивала їм, навіть не усміхаючись. Малка, Лінда, Німа, Міла та Яха дуже старалися її розсмішити.

      Помирилася з Хейдою! Ми разом ходили на городи по воду. Інакше нема чого пити. Потрібно і на суп принести води, і щоб помитися. Через те що потрібно було наносити води, ми не пішли до школи. Походи по воду займають по п’ять-сім годин. Холодно. Черги великі. Набираємо на городах. Там із труби помалу вода тече.

      Лунет натякала, що Хейда в мене «служниця» – бо ходить усюди зі мною. Але посварити нас іще раз їй не вдалося!

      Поля

      Зробила млинці! Три години над пічкою стояла. Газ дали!

      Понесла млинці до тьоті Алі, Ерика й бабусі Тосі. А вони навіть не скуштували! Кажуть:

      – У тебе млинці на простій воді й без цукру. Ми на молоці робимо! Цукор і масло кладемо!

      Я так старалася. Зробила з того, що було. Дуже прикро.

      У школі грала в хованки з Тиною та Сетою. Холодно. Шибок немає. Уроків зазвичай усього два-три. Ми ховалися в порожніх кабінетах.

      Усі бояться, що буде землетрус. Я хочу жити.

      Поля

      Патошка зранку з’явилася. Дружити. Вочевидь, їй сподобалось у нас. Учора заходила, внюхавши млинці. Я до неї причепилася з йогою, стала книжку показувати. Вона про йогу знати нічого не знає. Аж раптом раз – і сіла в справжню позу «лотоса»! А це непросто!!! Я рік тренувалася!

      Учора дали електрику. На весь вечір! Дивилися фільм «Титанік» у бабусі Тосі. По її старому телевізору. Тепер це мій улюблений фільм. Я плакала, коли хлопець загинув, а дівчина врятувалася!

      У Хейди сьогодні очі червоні, і вона погано бачить. Реве як корова.

      Лунет собі руки подряпала в істериці, а Хава тримається. Тільки трохи плаче в хустку.

      Патошка пробувала довести, що в кіно «все неправда», а Хейда сказала:

      – Такий корабель насправді існував!

      Патошка після цього стала задихатись і попрохала води.

      Поля

      Була в школі. Ні з ким не побилася! Дивний день! Хейда й Патошка були в мене весь учорашній вечір. Лунет теж прибігала ненадовго. Пригостила їх хлібом із варенням. Вони бісилися, гралися. Зламали мамин гребінець! Ох і влетить же мені!