Рапсодія у Ре мінорі. Ярослав Трінчук
– скрізь ворог. Вони захоплюють наші національні ресурси! Вони витісняють з нашого життєвого простору наш інтелект, нашу культуру, а ми варнякаємо, що якось буде.
– Тимофію, вихід є.
Він зрадів.
– Який? – спитав з надією.
– По одному відстрілювати.
– Ви жартуєте, сучі сини, та я згоден і на це.
Тут він злукавив. Був переконаний, що людину вбити не зміг би. Просто не вистачило б духу. Хіба що в стані афекту. А так, замисливши наперед… Ні, ні. Але ж… убивають. Щоденно. Спокійно. Зважено. Сплановано. За якусь там копійчину. Убивають за гроші! Убивають зі страху. Убивають просто так. Потім дехто потрапляє до тюрми, інші – на шибеницю, а найбільш верткі – як в Україні – беруть владу. І крутиться це колесо вже тисячоліття.
У своїх сумнівах Тимофій якось зізнався товаришам, на що Григорій сказав:
– Я іншої думки. У мене є Батьківщина, у мене є мій життєвий простір, є ті, кого я люблю і ті, хто мене любить, тож якщо хтось посягне на них, я без вагання у’бю його – й жодних питань.
– Але ж я маю на увазі не воєнний час.
– Якщо на тебе або на тих, кого ти любиш, посягають, то для тебе це воєнний час. Очевидно, ти нікого любиш.
– Можливо…
– Я люблю. І, не дай Боже, щоб хтось зазіхнув на те. Уб’ю без найменшого зволікання.
– Недосконала людина, Григорію, недосконала. Вона про вбивство думає.
– Недосконала, – погодився Григорій. – Вона у скаженості своїй зазіхає на моє і прагне відняти його в мене, а я, щоб захиститись, мушу думати про вбивство. Але я, Тимофію, не розумію, чому воно так.
– Я теж не розумію, та переконаний: ти лиш подумав, що ближнього убити можна – ти вже згрішив.
– Якщо для того, щоб оборонити тих, хто дорогий мені, я маю згрішити, то я зроблю це. Без тіні сумніву. На тому світі скажу судді: «Ви дали мені життя, значить, я повинен був його захищати».
Цей Григорій добрий, як дитина і справедливий, як пророк. Має гарний голос, любить дівчат, котрі вміють співати і осуджує студентів, які користувалися шпаргалками. Каже: «Шпаргалка – найкращий спосіб ошукати самого себе». Але студентам, що співають з ним, пробачає.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.