Оповідання. Борис Дмитрович Грінченко
тут?
Горпина озирнулася й побачила, що дiвчина дивиться на неї.
— Вже прокинулася? — промовила вона й пiдiйшла до Марусi. — А що, як тобi?
— Та нiчого, — вiдмовила Маруся. — А чого це я, тiтко, у вас?
— А того, що ти вчора вранцi зомлiла коло шахти, а мiй Петро там робив i тебе сюди принiс.
— Учора вранцi? А сьогоднi хiба який день? — спиталася Маруся.
— Сьогоднi четвер.
— Четвер? — скрикнула Маруся. — А татко?
— Татко? — А ось стривай, скоро й про татка довiдаємось, — ось-ось уже воду витягнуть усю.
— Хiба й досi ще не витягли?
— Нi.
— Четвертий день?
— Еге.
— А я ж як це?
— Та вчора вдень i вночi, i сьогоднi все спала, хвала боговi. Як тобi тепер?
— Анiчогiсiнько, я пiду туди.
— Нi, дочко, ти не ходи! Гаразд, що хвороба сном вийшла. Тобi треба тепер попоїсти.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.