Країни світу. Америка, Австралія, Океанія. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
і агентства. Серед них – Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (Всесвітній банк), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний дитячий фонд (ЮНІСЕФ) та багато інших.
Північна Америка
Антигуа і Барбуда – туристичний рай
Зелено-лазурові хвилі, що хлюпочуться вздовж коралових берегів, мальовничі пагорби, що вдивляються в синє небо, розкішні пальми та пташині базари – можливо, таким був задуманий рай. Принаймні острови Антигуа і Барбуда, що є водночас однойменною країною, можна назвати туристичним раєм не вагаючись. Колись тут жили індіанці, вони вірили в духів Землі, виконували на білому піску ритуальні танці, варили ворогів у котлах. Відважні мореплавці розповідали домашнім про красоти та небезпеки островів Карибського басейну. Тепер на цьому цивілізованому курорті кожен може відчути захват Христофора Колумба і його команди, коли їм відкрилася тропічна розкіш віддаленого куточка в Атлантичному океані.
Узбережжя Антигуа
Центральна вулиця Сент-Джонса
Острівна країна Антигуа і Барбуда, що розташована у Вест-Індії, входить до архіпелагу Малих Антильських островів. Власне, окрім Антигуа, де знаходиться столиця Сент-Джонс, і Барбуди держава має ще один острів – Редонду, маленький і не заселений людьми. Загальна площа цієї країни, що розкинулася серед морських хвиль, становить 443 км2. Найбільший і найвідоміший острів – це, звичайно, Антигуа. Колумб і його команда були вражені пейзажем, що відкрився їм з кораблів. Мореплавець милувався ним, назвав острів Санта-Марія-де-Антигуа («острів святої Марії»), але на берег так і не зійшов, поспішаючи далі. Проте до Колумба цей острів відкрили інші, і дуже давно. До європейців тут було своє життя, цікаве, підпорядковане давнім законам.
Природа й тепле море, якими так захоплюються туристи, очевидно, подобалися і першим мешканцям цих острівних земель, індіанцям сібонеям, які мешкали тут з ІІ тисячоліття до н. е. Природа ж їх і годувала: сібонеї ловили рибу й збирали дикі фрукти, взагалі жили тихо й спокійно. Згодом їх потіснили землероби араваки, котрі назвали цей острів Вададлі. Тих, у свою чергу, вигнали войовничі кариби, які до того ж мали погану звичку їсти ворогів і не тільки їх.
На честь висадження перших своїх поселенців на Антигуа британці збудували на острові церкву святого Джона (Сент Джонс). Цей храм загартовували і вогонь, і землетруси, і урагани. Дерев’яні стіни, звичайно, повною мірою не витримали таких випробувань, і згодом у собору з’явилися нові кам’яні стіни. В кам’яній оправі храм дожив до наших днів. Він пройшов навіть мідні труби, бо вважається однією з найкрасивіших будівель у Вест-Індії, і, крім того, на його честь названа столиця країни.
Колумб відкрив цей острів у 1493