Чотири шаблі (збірник). Юрій Яновський
землю великими білими бивнями й ліг на бік. Коли ж електричний ліхтар неосяжного неба загас під ногами капельдинера на заході – великий старий мамут Вім витиснув із своїх легенів останнє повітря.
Завіса спустилася.
…це сталося за 51 000 років до тої хвилини, коли народився Ісус…
2
Весела була цього року осінь. Викурили немало махорки нічні тумани й простягали не раз димучі пасма за вигін у яр, до Дніпра – великої ріки.
Справи починаються коло млина.
На Степанові був кожушок ще з царського фронту й не було зовсім шапки.
– Во ізбіжаніє нагроможденія факту, – сказав він.
– А нащот там облізації – так я вам скажу, брешуть, гади.
– Що ти понімаєш на воєнних ділах? – сказав Серьога-міліціонер. – У газеті проставлено, що китайський цар на Сибір іде. Хоче ввесь Сибір зайняти.
– Це не тільки китайський. Вони вже нас поділили між государствами. Америці – половина Сибіру, Англії – Чорне море, Франції – Петроград та Москву. А Германії – Україну. От-от прилетять ерапланом.
– На конференцію, значить? – запитав Степан. – Нащот резолюції й контрибуцій?
– Будуть тобі резолюції! – пообіцяв Серьога.
Решта – двоє куркулів – солідно копирсали паличками воду й задумливо плювали на небо, що пливло в воді глибоко й синьо.
– Мені це отець Гервасій казав про нашествіє іноплемінників і іже з ними, – роззявив рота церковний староста.
– Не іноплемінники, а інтервенція, – сказав Серьога, – а отцю Гервасію скажіть, щоб фізкультурою займався та щоб на бокс вчився.
– Який це бокс?
– Бокс – єсть научная драка кулаками. Скоро до нас приїде український піп – так щоб все по-научному було.
– Гріх тобі, хоча ти й Совєцка вдасть, – почав Гундя – церковний староста, – це кощунствене слово.
– Меморандум їм у пуп, скажу я вам! «Лерігія – опіум для народа», – сказав Серьога.
Серьога перед цим покуштував «первака» і загинав такі слова, що в решти слухачів свербіли вуха.
– А знаєте, чого ми тут зійшлись? – сказав Гнат Карпович – куркуль на двадцять десятин і самогонщик.
– Угу, – підтвердив міліціонер.
– Наш ворог настрочив на нас листа.
– Семко?
– Він. Підлиза, сукин син, до голих кенесів.[92] Втопити його, арештанта, сволоча!
Міліціонер загубив трохи хмелю й сказав:
– Вещественні доказательства?
– Єсть, – відповів Гнат Карпович і витяг із картуза лист паперу, – ось!
«Дорогому товаришу ридактору газети. Доносю я вам, товариш ридактор, що в нашій Бабанці суки самогон гонять. І даже красная міліція – непобідимий представник Радвлади і гордость революції, кривий Серьога по прозванію вуличному – під куб для первака дрова носить.
Товаришу ридактору газети сообщеніє щоб він обратив замічаніє, і якщо ви цього не зробите, я не знаю вже, чи не загину тут у Бабанці –
Ідеться про комітети незалежних селян, створені в березні 1920 року за рішенням IV конференції КПб(У).