Конотопська відьма. Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко

Конотопська відьма. Вибрані твори

Панна Сотниківна. Перша сторінка рукопису повісті. Автограф [1840]

Отже, і вівторок настав. Ік вечеру стали дожидати старостів: прибрали хату, засвітили свічечку перед Богами; старі нарядилися, як довг велить, а що Маруся прибралася, так вже нічого й казати. От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости, і подали хліб, і говорили старости законні речі про куницю, як і поперед сього було.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Петренко П. Григорій Квітка // Література і мистецтво. – 1931. – С. 150.

2

Зеров М. Григорій Основ’яненко // Ізмарагд. – 1938. – С. 9.

3

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів // Фонд № 67.

4

Плевако Н. О стиле и языке повести Г. Ф. Квитки «Маруся» // Харьков: Типография А. М. Суханова и А. М. Иванова. – 1916. – С. 2–3.

5

Шевченко Т. Повне зібрання творів в 12-ти томах.: Т. 6. – К., Наук. думка. – 2003. – С. 14.

6

Латинськапобрехенька – ідеться про новелу-анекдот про художника Апеллеса (II пол. IV ст. до н. е.) та про невігласа-шевця, який вирішив покритикувати твір знаменитого живописця. Апеллес відповів йому: Nе sutor ultra (supra) crepidam («Не вище сандалій, шевчику!»). Оскільки Квітка знав цю новелу ще зі шкільних текстів, він, звертаючись до читача в «Супліці до пана іздателя», писав: «Ти, може, приятелю, не позабував того, що змалу у школі вчив, так і згадаєш якусь латинську побрехеньку, що я тобі по-своєму розкажу» (Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 113).

7

«Всемирна» – молитва на честь богородиці «Всемирна слава», яка виконується під час суботньої церковної відправи.

8

…і такий Бог бряде – і така ікона гарна.

9

…морква огородня – ахатньої наші жінки непродають, держать про нужду на нашу голову… – маються на увазі сварки між чоловіком і жінкою; бурчання.

10

…старці співають Лазаря… – тобто пісню-псалом про бідного Лазаря.

11

Квітка (Вульф) Анна Григорівна (1800–1852) – дружина письменника. Після закінчення Смольного інституту в Петербурзі працювала класною дамою в Харківському інституті шляхетних дівчат. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко завжди ділився з нею творчими планами. «Я и Анна Григорьевна – один человек, одинаково чувствующий, одинаково мыслящий, одинаково действующий, – писав він у листі до П. О. Плетньова від 1 лютого 1841 р. (Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 284).

Скачать книгу