Розмальована вуаль. Вільям Сомерсет Моем
дивився на неї цілком спокійно, й це її налякало. Йому уривався терпець.
– Знаєш, сльозами тут дуже не допоможеш.
Його голос, такий холодний і суворий, дещо її обурив. До неї поверталося самовладання.
– Мені байдуже. Думаю, ти не проти зі мною розлучитися. Для чоловіка це не трагедія.
– Дозволь запитати, чому це я заради тебе маю терпіти хоч найменші незручності?
– Тебе це ніяк не зачепить. Я лише прошу, щоб ти повівся як порядна людина.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.