Saint Porno. Історія про кіно і тіло. Богдан Логвиненко
стосунки і треба якомога скоріше спробувати все, щоб потім не жалкувати. Це було дуже по-дурному, правда?
Мені щодня писали десятки чоловіків, і я проводила експерименти. Було цікаво, куди це мене може привести. Пам’ятаю, був іще один хлопець, що жив на вулиці Тургенівській. На вигляд він мав років двадцять п’ять, підкачаний, розумний і цікавий. Ми спершу зустрілися в кафе, він розповідав про свою родину, про бізнес, про те, як він по цеглинці вибудовує власне життя. Згодом ми пішли до нього – квартира виявилася величезною, з кількома спальнями, одна з яких не використовувалася взагалі. Меблів було дуже мало, на стінах висіло кілька картин, а ще там були вази з живими квітами. Досить різні стилі, кожна стіна виглядала так, неначе була вирізаною з якоїсь арт-галереї. Ми кілька годин валялися у джакузі, він мені робив масаж і розказував про себе. Ми були зовсім голі, я сиділа у нього на колінах і думала: навіщо йому це все? Навіщо він так детально, по цеглинці вибудовує власне життя, щоб потім писати дівчатам на сайті знайомств, одразу домовляючись про ціну? Знаєш, тоді я, напевно, в нього навіть трохи закохалася. Ми трахались хвилин десять у його ліжку.
Я продовжувала проводити експеримент, у якому ще більше себе переконувала у тому, що поняття проституції як заняття, де клієнт платить за сексуальні послуги, – це лише архетип, який кожен трактує по-своєму. На сайтах знайомств реєструються проститутки за визначенням, але плата за послуги відрізняється. Виходить, що дівчина, яка віддається за вечерю, – це просто дівчина з сайту знайомств, а та, що віддається за гроші, – проститутка. А як тоді бути з дружиною-домогосподаркою, якій ти регулярно залишаєш гроші і яка не відмовляє тобі, хоча давно вже тебе не хоче? Є дівчата, що віддаються за красиві плечі, чи очі, чи за можливість проїхатись у дорогому авто, а є, зрештою, і хлопці, які, приміром, ходять за старшими і досвідченішими жінками й віддаються їм за досвід, гроші чи можливості.
Якщо світ все швидше наближається до зрівняння у правах і патріархальне суспільство відходить у минуле, то в такому світі має бути місце й сексуальній рівності. Жінка досі завжди дає, а чоловік – бере. Для чоловіка досі дуже часто кількість дівчат є позитивною характеристикою, а для дівчини – негативною. Що більше разів віддалася – то ймовірніше, що просто проститутка. Проститутка, повія, курва, шльондра, профура – скільки у нашій мові є слів, але усі без винятку мають негативне забарвлення і жіночий рід. Виходить, віддаватися може лише жінка, а чоловік – завжди бере. Слова «стюардеса» і «стюард» є, а «повій», «шльондр» чи «проститут» – це невідомі нашій мові поняття.
Я так і не зрозуміла, чому цьому хлопцю з Тургенівської потрібен був секс за гроші. Я могла б з ним зустрічатися, але відчувала, що йому це не потрібно. Десь глибоко в душі я вважала його жертвою нашого суспільства, в якому соромно відкрито говорити, що тебе цікавить секс, а не стосунки, соромно давати самому, а не просити у дівчини віддатися.
Суспільство, у якому бере лише чоловік,