Послание друзьям. Юрий Эм
бежали так, что словно от погони.
Одежды легкий шелк не угнетает тело,
Серьезных нет хлопот и никакого дела…
Прекрасная пора, надеждами согрета,
Короткий, сладкий сон —
ты, отпускное лето!
Пусть впереди нас ждут проблемы
и заботы,
Мы, оказалось, жить не можем
без работы!
О грибах и не только
Осенний день,
Прекрасная погода!
Играет светотень,
Еще жива природа.
Листвою шевеля,
Роняет лес одежку.
Прогретая земля
Нам дарит сыроежку.
С отвагой молодой,
Задорны и едины,
Спешим мы в лес ордой,
Чтобы набрать корзины.
Кричу: «эгей!», «ау!»…
В ответ уже ни звука…
Я заплутал в лесу!
Вот это мне наука!
Мне жаль моих седин
В стремлении к успехам.
Теперь стою один —
Совсем мне не до смеха.
Грибов набрал и обогнал
Всех тех, что не успели,
Но растерял, кого я знал,
Пока стремился к цели.
В обратный путь или вперед?
Как выбрать мне дорогу?
Куда идти? Где все друзья?
И как найти подмогу?
Когда искать – ты ищешь сам,
Идти вперед – всем вместе.
А если нет? То видно вам:
Один стою на месте!
Спостереження
Тиха осінь, тепла осінь,
Мила, гарна та не зовсім,
Бо завмерла у стрибку
У холодному кутку.
Поки бавимося листям,
Що покрило жовтим місто,
Сиве силу набирає,
Поки що, за небокраєм.
А в далекому краю
Гарно, любо, як в раю.
Так весною тут буває,
Що казати, кожен знає.
Щось не хочеться туди.
Хай все буде як завжди:
Хай дощами нас польє
Та й снігами замете.
Бо ж це рідне, це своє,
Своє любить, може й бьє.
«Добре там, де нас нема», —
Люди кажуть недарма.
Гімн Придніпров’ю
Високі схили над Дніпром широким,
А далі степ, за обрієм курган…
Могутні скіфи пилом синьооким
Розсіялись давно, мов ранішній туман.
Та зріс народ, веселий та завзятий:
Рибалки, чабани, мисливці, козаки,
Пройшовся плуг, та забіліли хати,
Де боронились Святославові полки.
Мій рідний край, ти бачив тут неволю —
Був Чорний шлях, пани, навали ворогів.
Народ твій все здолав,
здобув він кращу долю,
Живи в віках, зростай близь
двох дніпровських берегів!
Радів він Хмелю, пережив Руїну,
Співця російського він щиро привітав,
Як матір він любив, плекав свою країну,
Тарасу