Економіка XXI: країни, підприємства, людини. Олексій Геращенкo
право створювати гроші) видає кредит (1000) комерційному банку. З’явилася нова тисяча. Що буде робити банк з цими грошима? Видасть кредит підприємству або людині. Але всю суму банк дати не може, згідно з так званою нормою резервування він мусить залишити в центробанку якусь частину. Нехай це буде 10 %. Тепер є підприємство, що отримало суму 900. Воно перерахувало її іншому підприємству, і гроші потрапили в інший банк на чийсь рахунок. Тепер у нас на рахунку є 900, які належать якомусь підприємству. Але специфіка банків у тому, що вони використовують гроші для видачі кредитів. Тепер новий банк зарезервує 10 % на рахунку в центробанку, а решту 900 × 90 % = 810 видасть як кредит. І це повториться ще й ще. Від 810 банк знову видасть 810 × 90 % як кредит. Кредитна природа грошей полягає в тому, що після випущеної центральним банком тисячі виникне набагато більша сума 900 + 810 + 810 × 90 % +…, яку ті чи інші суб’єкти (підприємства, громадяни) вважатимуть своїми грошима.
Чи є в цьому проблема? Тисяча, випущена спочатку, породила набагато більше грошей. Це не стільки проблема, скільки природа грошей, яку необхідно враховувати при проведенні монетарної політики. Що станеться при погашенні кредиту банком? Грошей в обігу стане менше. Так-так, грошей може ставати як більше, так і менше. Причому питання «так скільки ж грошей?» може зустріти у відповідь питання: що саме називати грошима? Адже депозит, який розміщений в банку, ви вважаєте своїми грошима. Банк видав кредит, хтось придбав, наприклад, квартиру в кредит, і тепер будівельна компанія обґрунтовано вважає ці гроші своїми. Те, що ми називаємо грошима, відображає зобов’язання, які виникають у відносинах економічних агентів – людей, підприємств, держави.
Будь-який центральний банк країни на питання, скільки ж грошей в обігу, дасть вам розгорнуту відповідь; приблизно таку відповідь отримаємо від Національного банку України (та інші центробанки дадуть схожу відповідь).
Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групуються в різні грошові агрегати: М0, М1, М2 і М3.
Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза банками (готівка на руках).
Грошовий агрегат М1 включає грошовий агрегат М0 та депозити до вимоги в національній валюті.
Грошовий агрегат М2 включає грошовий агрегат М1 та депозити до вимоги в іноземній валюті і строкові депозити.
Грошовий агрегат М3 включає грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Як бачимо, говорячи про грошову масу, доведеться уточнювати, що ми маємо на увазі – гроші, якими можна скористатися в будь-який момент, або гроші та їхні еквіваленти, якими можна скористатися в принципі, нехай і з невеликою затримкою.
Наприклад, в Україні станом на березень 2016 року агрегат M2 становив 1007 мільярдів гривень, агрегат M1 – 452 мільярди гривень, а готівки M0 було 270 мільярдів гривень.
Таким чином, «на руках» (у людей, підприємств) перебуває 270 мільярдів гривень. Разом з поточними рахунками в гривні ця сума вже становить 452 мільярди, а разом з депозитами на певний термін і рахунками в іноземній валюті – 1007 мільярдів гривень.
Така велика частка