Повернення. Тамара Альохіна
Пропадай воно все пропадом! Тільки ось на що ти сам будеш жити? Ти…
Рембрандт (гнівно). Що? Говори!
Лівенс. Не варто вам сваритися…
Рембрандт. Ні, хай Адріан скаже …
Адріан. Я скажу: університет ти кинув, від Пітера Ластмана втік! І чого досяг? Поглянь, на себе – ти схожий на бурлака!
Рембрандт (кидається на нього з кулаками). Іди геть!
Лівенс стає між братами.
Лівенс. Охолонь Рембрандте, Андріан по-своєму має рацію, ти знаєш це. Тобі справді дістався найбільший шматок сімейного пирога.
Андріан. Та що з ним говорити! (Виходить.)
Рембрандт. Зрозумій, Яне, мені й так нудно. Та хіба я, як блудний син, промотав спадщину і повернувся злидарем у батьківську оселю? Я багато чого досяг за ці роки (показує на свої картини).
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.