Ідеальний командний гравець. Як розпізнати і розвинути три основних якості. Патрік Ленсіоні
операція мине нормально і я робитиму геть усе, що скаже лікар, тоді все має бути добре. Але це буде важко для мене. Саме тому я й повинен відійти від справ. – Боб зробив паузу. – Не можу повірити, що я це щойно сказав. Гадаю, я й досі в шоці від того, що мене наступного тижня не буде на роботі. Але я повинен піти, бо не вмію спинятися на півдорозі.
– Коли операція?
– За тиждень, якщо нічого не зміниться і вони не зможуть забрати мене раніше.
Джефф був приголомшений.
Попри свою показову впевненість і почуття гумору, Боб явно ставився до ситуації вкрай серйозно:
– Чесно кажучи, Джеффе, я не знаю, що ми робили б, якби я тебе не взяв на роботу.
Джефф кивнув, задоволений довірою, але не самою ситуацією. Обстановка загрожувала перерости у набагато гіршу.
Джефф вирішив заглибитись у деталі.
– Добре, ненавиджу це робити, але гадаю, час поговорити про баланс і довгострокові фінансові показники компанії.
Боб трохи сором’язливо кивнув і потягнувся за чимось у своїй сумці для ноутбука.
– Гадаю, що я приніс більшість тих паперів, які потрібні тобі.
Добре знаючи свого дядька, Джефф почав відчувати, що щось не так. Він вирішив прозондувати ситуацію.
– Виходячи з усього, що я до цього часу бачив, припускаю, що компанія в досить хорошій формі. – Це було швидше питання, аніж констатація факту.
Боб посміхнувся так само, як він зазвичай усміхався, коли запевняв дітей, що не кидатиме їх у найглибший куточок басейну, якраз перед тим, як шубовснути їх туди.
– Саме так. – У його голосі не було впевненості: – Але мені потрібно поговорити з тобою про деякі нові виклики та можливості.
Попри занепокоєність дядька, Джефф голосно розсміявся.
– Я не думаю, що мені це сподобається, судячи з того, як це звучить.
– О, в тебе все буде чудово. Це звичайні деталі роботи галузі.
Офіціантка принесла Джеффове пиво і Бобову воду.
– То про які виклики та можливості ми поговоримо? – запитав Джефф.
Боб припинив порпатися у сумці і глянув на Джеффа. У його погляді прочитувалась химерна суміш захоплення і занепокоєння.
– Джеффе, ми щойно виграли два великі проекти. – Він зробив паузу, щоб дати племіннику сприйняти інформацію і продовжив: – Це дуже цікаво. Проект лікарні Queen of the Valley, про який я вже згадував кілька тижнів тому, дістався нам у понеділок. А вчора вранці я підписав документи на проект нового готелю у Сейнт-Гелені[7]. – Він зробив паузу, намагаючись вичавити з себе посмішку: – Ми візьмемося за обидва.
Джефф зніяковів.
– Це ж гарна новина, хіба ні?
– Це фантастична новина, – відповів Боб голосом, у якому не звучало нічого фантастичного.
– Коли востаннє, за документами, ми виконували два проекти одночасно? – Джеффові дуже кортіло про це дізнатися.
Боб завагався, кинувши погляд на свою склянку води, а потім знову на Джеффа.
– У тому-то й справа. Ми ніколи не виконували двох великих
Місто в штаті Каліфорнія (США).