Фундація та Імперія. Айзек Азімов
вимовив Імператор.
– Ходять чутки, сір, – спокійно сказав Бродріґ, – що у вас проблеми із серцем.
Усмішка на обличчі Імператора трохи зів’яла.
– Якщо хтось і поквапиться діяти через ці чутки, це зашкодить йому більше, ніж мені самому. Але ж ти чогось хотів, тому годі про це.
Він жестом дозволив Бродріґу підвестися з колін, і той сказав:
– Це стосується генерала Бела Ріоса, військового губернатора Сивенни.
– Ріоса? – спохмурнів Клеон. – Я його не призначав. А, зачекай, це той, хто надіслав оте донкіхотське повідомлення кілька місяців тому. Так, я пам’ятаю. Він пристрасно прагнув завоювань для слави Імперії та Імператора.
– Саме так, сір.
Імператор розсміявся.
– Ти здивований, що в мене ще є такі генерали, Бродріґу? Він схожий на цікавий атавізм. Якою була відповідь? Я сподіваюся, ти подбав про це.
– Так, сір. Йому доручили надіслати додаткову інформацію і не чинити жодних дій, пов’язаних із флотом, без подальших наказів від уряду.
– Гм. Доволі обережно. Хто цей Ріос? Він колись був при дворі?
Бродріґ кивнув, і його рот скривився у ледь помітній посмішці.
– Він почав свою кар’єру кадетом у гвардії десять років тому. Брав участь у приборканні Лемура Кластера.
– Лемура Кластера? Знаєш, моя пам’ять вже не така… Йдеться не про те, коли молодий солдат врятував два кораблі від лобового зіткнення… чи про щось інше? – Він нетерпляче махнув рукою. – Не пам’ятаю деталей, але це було щось героїчне.
– Ріос був цим солдатом. І отримав за це підвищення, – сухо сказав Бродріґ. – Його призначили до регулярної армії на посаду капітана корабля.
– А тепер він військовий губернатор у прикордонній зоряній системі, хоч такий молодий. Це здібна людина, Бродріґу!
– І небезпечна, сір. Він живе минулим. Мріє про старі часи, а насправді про міфи тих часів. Такі люди не становлять жодної загрози, але надзвичайний брак реалізму робить із них посміховисько для інших. – Він додав: – Наскільки я розумію, його підлеглі повністю перебувають під його впливом. Він – один із ваших народних генералів.
– Справді? – замислився Імператор. – Ну годі, Бродріґу, я б не хотів, щоб мені служили самі лише нездари. Вірність не належить до їхніх чеснот.
– Некомпетентний зрадник не становить жодної загрози. А за здібними людьми потрібно стежити.
– І ти теж належиш до таких людей, Бродріґу? – Клеон ІІ розреготався і відразу ж скорчився від болю. – Годі, забудьмо на час про лекції. Що нового вигадав цей юний завойовник? Сподіваюся, ти прийшов не лише нагадати мені про нього.
– Від генерала Ріоса було отримано ще одне повідомлення, сір.
– Он як? І про що там ідеться?
– Він провів розвідку на землях цих варварів і хоче вирушити у похід. Його аргументи багатослівні і доволі банальні. Не варто дратувати ними вашу величність зараз, коли вам зле. Тим паче, що все це буде детально обговорюватися на засіданні Ради лордів. – Він