Друга фундація. Айзек Азімов
атомному світлу.
Бейл Ченніс швидко присів і мовив:
– Така честь для мене не є зовсім несподіваною, сер.
Мул відразу ж потер свій хобот чотирма пальцями і трохи роздратовано відповів:
– Чому, юначе?
– Припустімо, що це інтуїція. Якщо не зізнаватися, що я прислухаюся до пліток.
– Плітки? Які саме з десятків їхніх різновидів ви маєте на увазі?
– Ті, які стверджують, що планується відновлення Галактичного наступу. Сподіваюся, що це правда і я зможу взяти у ньому посильну участь.
– Отже, ти вважаєш, що Друга Фундація існує?
– Чому ні? Це зробило би життя значно цікавішим.
– Зокрема й твоє?
– Звичайно. Мене дуже цікавить ця таємниця! Хіба можна знайти кращий предмет для припущень? У газетних додатках останнім часом ні про що інше не пишуть – тож, мабуть, ця тема таки важлива. У «Космосі» один з есеїстів нашкрябав якусь збочену історію про світ істот чистого розуму – самі розумієте, що йдеться про Другу Фундацію, – які розвинули свою розумову силу до такої міри, що здатні конкурувати з будь-чим, що відомо природничим наукам. Вони можуть підривати космічні кораблі на відстані світлових років, зсувати планети з орбіт…
– Цікаво. Так. А якими є твої міркування з цього питання? Ти підтримуєш цю ідею про розумову силу?
– О Галактико, ні! Ви думаєте, такі істоти лишалися б на власній планеті? Ні, сер, я гадаю, що Друга Фундація досі ховається, бо насправді вона значно слабша, ніж ми припускаємо.
– У такому разі я дуже легко можу пояснити, чому я тебе викликав. Чи хотів би ти очолити експедицію з пошуку Другої Фундації?
На якусь мить Ченніс, здавалося, був збитий з пантелику тим, що події розвиваються з трохи більшою швидкістю, ніж він був припускав. Його язик явно різко загальмував, і сам він на якийсь час замовк.
Мул сухо спитав:
– То як?
Ченніс наморщив лоба.
– Звичайно. Але куди я маю летіти? У вас є якась інформація?
– Із тобою буде генерал Прітчер…
– Отже, я не очолюватиму експедицію?
– Робитимеш висновки, коли я закінчу. Послухай, ти не з Фундації. Ти уродженець Калгана, чи не так? Так. Тому твої знання про план Селдона можуть бути дуже розпливчастими. Коли Перша Галактична Імперія наближалася до свого падіння, Гарі Селдон і група психоісториків, аналізуючи майбутній хід історії за допомогою математичних інструментів, що вже не доступні за наших відсталих часів, створили дві Фундації – по одній на кожному кінці Галактики, щоби повільна еволюція соціальних та економічних сил зробила їх центрами Другої Імперії. Гарі Селдон планував досягнути цього за тисячу років – а без Фундацій на це знадобилося б тридцять тисяч. Але він не взяв до уваги мене. Я – мутант, і мою появу неможливо передбачити за допомогою психоісторії, яка здатна мати справу лише з пересічними реакціями мас. Тямиш?
– Чудово, сер. Але яким чином це стосується мене?
– Найближчим