Довідник поліцейського. Сергій Чернявський
уважно слухати постраждалу особу, нічого не домислювати і не вигадувати. Важливо пам’ятати, що чоловіки та хлопчики також потребують емоційної підтримки! Уникайте зосередження своєї уваги лише на жінках та дівчатах.
– не пропонувати жодних матеріальних благ;
– не пропонувати допомогу насильно;
– пояснити, що допомогу можна при бажанні отримати пізніше.
Завдання ППД:
– формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;
– сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;
– зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим;
– сформувати у людини розуміння того, що надзвичайна подія, свідком або учасником якої вона була, закінчилась і не становить більше загрози.
При наданні ППД необхідно дотримуватися таких принципів:
– захищати безпеку, гідність і права людини (уникати дій, які можуть поставити людину під загрозу травмуючих впливів; намагатися захистити її від повторної фізичної та психологічної травми; звертатися до людини з повагою; допомагати відстоювати її права та отримувати належну підтримку; діяти в інтересах особи, якій допомагаєте);
– адаптувати свої дії до культурних традицій людей, яким ви надаєте допомогу;
– бути в курсі інших засобів реагування в надзвичайній ситуації (знати, які заходи реагування вживаються і які є ресурси для надання допомоги; чітко уявляти власні функції та їх межі); берегти себе.
До оперативних принципів надання першої психологічної допомоги належать:
1. Дивитися. Коли люди перебувають у стресовому стані, першим корисним кроком буде допомогти їм заспокоїтися, зокрема: знайти безпечне місце; говорити м’яко, повільно та спокійно; підтримувати зоровий контакт: спробувати сісти поруч з людиною або присісти перед нею так, щоб ви були на одному рівні; перевірити умови безпеки.
Якщо людина панікує чи виглядає дезорієнтованою, намагайтеся заохотити її зосередитися на нетривожних речах у найближчому оточенні. Наприклад, спробуйте привернути її увагу до чогось, що ви бачите або чуєте, приміром, можете прокоментувати звук або навколишні об’єкти.
2. Слухати. Будьте терплячими і спокійними, коли ви говорите з людиною, котра знаходиться у стресовому стані. Їй може знадобитися деякий час на те, щоб довіритися вам, особливо якщо вона боїться. Важливо: виявити основні потреби постраждалої особи; звертатися до людини з повагою, відповідно до її культури; назватися; слухати, давши людині виговоритися; бути делікатними щодо фізичного контакту; створити елементарні комфортні умови (наприклад, дати води).
3. Спрямовувати. Допомогти людині емоційно подолати складну ситуацію; надати необхідну інформацію; допомогти зв’язатися з рідними та/або зі службою соціальної підтримки. Якщо в людини виникає відчуття нереальності того, що відбувається, відірваності від оточення, тоді для відновлення контакту з навколишнім середовищем і самовладання попросіть її: упертися ногами в підлогу; допоможіть її поплескати пальцями або кистями рук по своїх колінах; зверніть її увагу