Ярослав Мудрий. Петро Кралюк

Ярослав Мудрий - Петро Кралюк


Скачать книгу
має науково-популярний характер. Цитування в оригіналі давньоруського літопису створило би деякі труднощі для певної групи читачів. Так само в перекладі сучасною українською мовою цитуються інші давньоруські тексти.

      3

      Там само. – С. 2.

      4

      Франко І. Зібрання творів: у 50 т. – К., 1984. – Т. 42. – С. 55.

      5

      Літопис руський. – С. 87.

      6

      Успенский Б. А. Борис и Глеб: восприятие истории в Древней Руси. – М., 2000. – С. 42.

      7

      Хрестоматія давньої української літератури. – К., 1967. – С. 57.

      8

      Тисяча років української суспільно-політичної думки: у дев’яти томах. – К., 2001. – Т. 1. – С. 213.

      9

      Літопис руський. – С. 89.

      10

      Там само.

      11

      Там само. – С. 91.

      12

      Там само. – С. 452—464.

      13

      Про князя Володимира Васильковича див.: Кралюк П. Любомудри Володимирії. – Луцьк, 2010. – С. 3—92.

      14

      Толочко П. Ярослав Мудрий. – К., 2002. – С. 11.

      15

      Сказание об Эймунде Ринговиче и Рагнаре Агнаровиче, скандинавских витязях, поселившихся в России в начале ХІ века / перевел с исландского и критически объяснил О. Сенковский. – СПб., 1834.

      16

      Див.: Котляр М. Ф. Чи Святополк убив Бориса і Гліба? // Український історичний журнал. – 1989. – № 12. – С. 110—123; Його ж. Князь Окаянный? Был ли Святополк убийцей своих братьев Бориса и Глеба // Родина. – 2000. – № 12. – С. 35—39; Филист Г. М. История «преступлений» Святополка Окаянного. – Минск, 1990.

      17

      Толочко П. П. Дворцовые интриги на Руси. – СПб., 2003. – С. 40—53.

      18

      Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї / предків і нащадків. – К., 2012. – С. 63—110.

      19

      Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії Ю. Мицика. – К., 2007. – С. 82, 84, 403, 458.

      20

      Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх / підготовка тексту до друку, передмова, коментарі Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. – К., 1992. – С. 69—74.

      21

      Толочко П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К., 1996. – С. 126.

      22

      Прокопович Ф. Філософські твори: в трьох томах. – К., 1981. – Т. 3. – С. 317.

      23

      Н. М. Карамзин об истории государства Российского. – М., 1990. – С. 53.

      24

      Там само. – С. 55.

      25

      Соловйов С. М. Сочинения: в 18 кн. – М., 1988. – Кн. 1, т. 1. – С. 210.

      26

      Там само. – С. 211.

      27

      https://uk.wikipedia.org/wiki/Ярослав_Мудрий

      28

      https://ru.wikipedia.org/wiki/Тысячелетие_России.

      29

      Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1989. – С. 203—212.

      30

      Його ж. Дві руські народності. – К., 2012.

      31

      Його ж. Исторические произведения. Автобиография.


Скачать книгу