Контрмарш. Мирослав Минк
форм життя на існування їхньої планети, давало можливість подорожувати до інших зірок і головне – успішно повертатися з таких ризикованих експедицій. І як тільки Брок ще на початку свого навчання зрозумів це, він дав собі слово бути зразковим дослідником, незважаючи на неприємності у стосунках з вищими ешелонами влади.
Піднята рука капітана Лінка і його сухі команди повернули Брока з роздумів до реальності. Пролунала команда залишити приміщення усім, крім вищого командування зорельотом.
Розвернувшись на сто вісімдесят градусів, Брок зі своїми помічниками попрямував до виходу.
За дверима вже почав збиратися загін охорони в зелено-чорних комбінезонах. Від них теж віяло прохолодою зверхності. А оскільки Брок був старшим дослідником, а всі інші дослідники мали виконувати його накази, в такому середовищі він відчув деяку самотність.
– Вони намагалися влучити в наш супутниковий модуль ракетою, але Даффа встиг збільшити швидкість до орбітальної і ввімкнути протиракетний екран, – швидко говорив справа від Брока кремезний охоронець своєму напарнику, який тільки-но заступав на вахту.
– Його не погладять по голівці за цей випадок, – з сумом відповів
слухач, – адже він дав змогу побачити модуль диспитянам як на екранах радарів, так і на власні очі. Та ще й зробити постріл дозволив. Але щастити може не завжди.
– Недаремно його відправляли на допідготовку. В попередній експедиції за його участю з завдання не повернулася ціла група. Навіть було розпочато слідство, але не вистачило інформації для повного визначення всіх обставин. Як його призначили ще раз, не зрозуміло!
Ще мить, і Брок приєднався б до співрозмовників. На планету Диспа, до якої наблизився їх зореліт, також передбачалася висадка групи синкритян, в числі якої повинні були бути і дослідники. Тому йому було не все одно від кого певною мірою залежатиме його доля та доля його помічників.
Так ось чому до капітана завітав Горн, зрозумів Брок. Ситуація склалася гостра, і дослідники в ймовірному випадку висадки на планету могли залишитися зовсім безправними.
Він та його підлеглі проминули кордон охоронців в просторому передпокої капітанського кабінету. Брок перевірив свій нашийний обід, який виконував функції радіомаяка-навігатора і зберігав інформацію про маршрут руху, його особисті вади та особливості умов протягом заданого часу експедиції. Кожен член групи, яку передбачалося висадити на Диспу, мав такий пристрій. Всі пристрої були поєднані між собою в одну загальну мережу і мали бути підключені до головного комп'ютера зорельота.
Команда дослідників на чолі з Броком розташувалася в сидіннях напроти екрану, який призначався для інформації, що надходила з капітанського містка. Всі чекали на подальші розпорядження командування зорельотом.
Брок оглядівся. З крісел вставали і заходили до капітана ті, кого він викликав. Їхнє місце займали інші. Усюди відчувалося напруження і рух.
Брок