Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва
В. Данило Апостол. // Істория України в особах. К., 2000. С. 226— 227.
78
Сам Самойлович писав цареві, що челядник Кочубея втратив листи, які той віз від султана, і Кочубей, не наважившись повернутися до Дорошенка, «прямо на сю сторону пошол». – Акты ЮЗР. Т. XII. № 84. С. 246.
79
О. Оглоблин наводить такі генеалогічні дані: Ганна Мазепа була тіткою по матері Д. Горленкы, який був одружений на рідній племінниці дружини І. Самойловича.
80
Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. (далі – ІР НБУВ). – Ф. I. № 3893. Л. 5; РДАДА Ф. 124. Малороссийские дела. Оп. 3. № 278. Арк. 1.
81
Ідея створення гетьманської династії не раз виникала в Україні. Сам Б. Хмельницький прагнув зробити своїм спадкоємцем свого старшого сина Тимофія, а після загибелі його – заповідав старшині обрати молодшого сина Юрія, абсолютно нездатного до управління. Подальші гетьмани теж прагнули своїми родинними зв’язками підтвердити право на булаву. З дочкою Б. Хмельницкого одружився брат І. Виговського, потім – П. Тетеря, з родичкою Богдана був одружений П. Дорошенко. Одного зі своїх синів готував у гетьмани й І. Самойлович.
82
Історія української культури. Т. III. К., 2003. С. 578.
83
Тільки в XXI ст. знайдуться голоси, які засумніваються в релігійності Мазепи. Мазепу можна звинувачувати в честолюбстві, гордині – але в тому, що він не був істинно православною людиною – це жахлива несправедливість, що не має під собою ніяких підстав.
84
Військовий товариш – ранг у Війську Запорозькому.
85
Акты ЮЗР. Т. XII. № 144. С. 490.
86
Там же. № 156. С. 555.
87
Письмо И. Самойловича царю. – Акті ЮЗР. Т. XIII. № 3. С. 8.
88
Там же. С. 22, 24.
89
Наприклад, В. Буганов.
90
Буганов В. И. «Канцлер» предпетровской поры. // Вопросы истории. 1971. № 10. С. 145—146.
91
Акты ЮЗР. Т. XIII. № 119. С. 83.
92
Лист гетьмана І. Самойловича І. Сірку. – Акты ЮЗР. Т. XIII. № 59. С. 230.
93
«настаивая на формальностях, не виделись друг с другом». – Гордон П. Дневник 1677—1678. Т. 3. М., 2005. С. 28.
94
«бо тоді в суперництві і розбраті генералісимуса з боярином Ромодановським той відверто взяв сторону останнього». Гордон П. Дневник 1684—169. М., 2009. С. 143.
95
Россия глазами иностранцев. С. 490.
96
Лист І. Мазепи В. В. Голіцину. – Листи І. Мазепи. Т. I. № 100. С. 242.
97
Лист І. Мазепи В. В. Голіцину. – Листи І. Мазепи. Т. I. № 87. С. 221.
98
Акты ЮЗР. Т. XIII. № 83. С. 321.
99
Воссоединение Украины с Россией. T. II. N 181. C. 425.
100
Духовна Ф. Криницького, осінь 1678. – Сіверянський літопис. 2003. № 5—6. Док. № 7. С. 19—20.
101
Чигирин був столицею Гетьманщини з часів Богдана Хмельницького.
102
РДАДА. Ф. 229. Малороссийский приказ. Оп. 229/1. Ст. 105—107.