Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва
володіли багато хто з козацької старшини.
Пилип Орлик. Портрет гетьмана. XIX cт.
«Літопис Самійла Величка». Заголовна сторінка рукопису.
Перша третина XVIII cт.
Самійло Величко
Києво-Могилянка давала й непогані знання древніх авторів – Платона, Аристотеля. У різні хвилини свого життя Мазепа цитував по пам’яті Горація й Овідія. Улюбленим його твором був «Державець» Мак’явеллі. Не зовсім звичайний образ для козацького лідера: він самотньо проводить вечір у своєму наметі серед військового стану за томом латинських віршів. Однак саме в «могилянці» Мазепі, мабуть, прищепили любов до поезії – там студенти вивчали літературу від грецької класики до Ренесансу, а також класи піїтики – віршування. Надалі майбутній гетьман сам писатиме вірші, які й нині вражають глибоким філософським змістом, трагічністю і точністю форми27. А також грати на торбані («шляхетський» тип бандури).
Ректором академії в роки, коли там учився Мазепа, був відомий православний діяч Лазар Баранович. Активний прибічник Хмельницького, він мав прищеплювати своїм студентам ідеали козацької вольності. Згодом учень Барановича гетьман Мазепа жертвуватиме величезні гроші на будівництва храмів у його єпархії, всіляко сприятиме зусиллям учителя із поширення ідей просвіти в Україні.
Н. Мак’явеллі. «Державець».Улюблена книга Мазепи
Торбан. Улюблений музичний інструмент майбутнього гетьмана
Головний корпус Києво-Могилянського колегіуму в XVII cт.
Курс риторики зазвичай завершували в 16—18 років. Приблизно у 1655—1657 р. молодого Мазепу посилають учитися на захід28. І. Бутич (на жаль, без посилання на джерело) пише, що Мазепа вивчав артилерію в Голландії, в місті Девентері29. Крім того, він був в Італії, Німеччині30 й Парижі, на півдні Франції й навіть на прийомі в Луврі на святкуванні Піринейского миру (1659 р.)31. Величко говорить, що в цей період Мазепа закінчив курс філософії – вищий етап у системі освіти того часу32.
Поворотним моментом у житті Івана став вибір його батька – прибічника гетьмана І. Виговського й Гадяцького договору. В умовах загострення відносин із Москвою до ідеї Князівства Руського були прихильні багато видатних діячів України – І. Богун, О. Гоголь. Отримавши разом з гетьманом нагороди від польського сейму, Степан Мазепа потім у 1659 році розділив і його долю. Це був складний час. Прибічників Виговського переслідували, Юрій Немирич був розтерзаний черню, як і посланець гетьмана, що зачитав на раді статті Гадяцького договору. Виговський вимушений був відійти від справ і задовольнитися формальним титулом воєводи київського. Так само почесно, під ім’ям подчашого чернігівського (1662 р.33), відсторонився від політики й Степан Мазепа. Бажаючи вберегти сина, він у 1659
До речі, сам А. Пушкін в післямові до поема «Полтава» писав, що дума, написана Мазепою, «примітна не лише в історичному сенсі».
Більшість біографів Мазепи абсолютно бездоказово вважають, що вчитися на захід Мазепу послав король. Так, І. Бутич пише, що це сталося в 1656 році. Але, враховуючи, що його батько в цей час був серед старшин Б. Хмельницкого, це являється абсолютно неможливим. Набагато вірогідніше припустити, що Мазепу послали на захід через Києво-Могилянську академію, можливо, саме в 1656 р., тим більше, що багато її студентів продовжували свою освіту за кордоном.
Універсали Івана Мазепи. К.-Львів, 2002. – С. 21
Про це писав Орлик у листі до свого сина.
Про це сказав сам Мазепа в розмові з Жаном Балюзом.
Величко С. Летопись. – Т. II. – С. 342.
Słownik geograficzny… T. VI. – S. 185.