Сплячі красуні. Стивен Кинг
– такий схожий на того, якого тоді був забив Фріц Мешаум – завив. Тепер він уже сидів. Френк машинально погладив його по спині, заспокоюючи. Сам очима не відриваючись від екрану. Один з молодиків при Родаку Яснолисту – не той, що подавав йому кухонні ножиці, а інший – вхопив його за плече.
– Тату? Може, тобі не варто цього робити.
Яснолист скинув його долоню.
– Бог каже: явись на світло! Сюзанно – Родачко Ясно-лист – Бог каже: явись на світло! Явись на світло!
– Явись на світло! – луною повторив чоловік, який подавав ножиці, і син Яснолиста неохоче приєднався:
– Явись на світло! Родачко Яснолист, явись на світло!
Родак Яснолист запустив руки в проріз у коконі, що покривав обличчя його дружини, і прогримів:
– Бог каже: явись на світло!
Він потягнув. Почулося те, що нагадало Френкові звук, коли віддирається застібка на липучці. Показалось обличчя Сюзанни Родачки Яснолист. Очі в неї були заплющені, але щоки рожевіли і від її дихання тріпотіли волокнинки по краях прорізу. Містер Яснолист нахилився ближче, наче збирався її поцілувати.
– Не роби цього, – промовив Френк і, хоча телевізор працював неголосно і сказав він це ледь гучніше за шепіт, усі собаки в клітках – з півдюжини їх цього дня – зайшлися гавкотом. А песик видав якийсь низький, тривожний звук. – Не роби цього, приятелю.
– Родачко Яснолист, прокидайся!
Вона прокинулась, авжеж. І то як. Очі її розчахнулись. Вона рвонулася вгору і гризнула свого чоловіка за ніс. Родак Яснолист крикнув щось, що на відео запікали, але Френк подумав, що це, либонь, було «йобана матір». Бризнула кров. Родачка Яснолист знову впала спиною на стіл зі значним шматком дзьоба свого чоловіка у себе в зубах. Кров заляпала ліф її пеньюара.
Френк відсахнувся. Стукнувшись потилицею об притулену в нього за спиною картотечну шафу. Одна думка – недоречна, проте вельми ясна – заповнювала його розум: телеканал запікав «йобана матір», але дозволив Америці побачити, як одна жінка відкушує добрячу порцію носа свого чоловіка. Чимсь паскудним відгонило від таких пріоритетів.
Какофонія у кімнаті, де відбулася ця ампутація носа. Крики поза кадром, а потім камера перекинулася і не показувала нічого іншого, крім дерев’яної підлоги, де збирались в калюжку краплі крові. Потім на екрані знову з’явилася Мікейла Морган, вигляд у неї був похмурий.
– Ще раз ми вибачаємося за шокуючий зміст цього відеозапису, і я хочу знову нагадати, що підтвердження його цілковитої автентичності ми не отримали, але, як нам тепер повідомили, Просвітлені відчинили свої ворота, а отже, їх облогу завершено. Схоже, це й мусить підтвердити: те, що ви побачили на своїх екранах, дійсно сталося.
Вона помотала головою, немов її прочищаючи, послухала те, що розповідав крихітний білий ґудзик в її вусі, а потім сказала:
– Ми маємо намір повторювати цей відеозапис наприкінці кожної години, і то не через схильність до сенсаційності…
Атож, ще б пак, подумав Френк. Нібито.
– …а