Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. Джек Кэнфилд
раптова, неочікувана й чарівна дружба, яка невдовзі розквітла в щось значно більше. Відкинувши своє поверхове судження, я зрозуміла, що Ед – один із найчарівніших і найніжніших чоловіків, які мені траплялися. Прикладом його великодушності є те, що він дозволяв мені говорити про мою втрату і відверто розповідав про власний шлюб. Розмовляючи з ним, я зрозуміла, що мені не потрібно викреслювати із життя свій двадцятисемирічний шлюб, а він може згадувати свою покійну дружину, з якою прожив тридцять один рік.
Іще один приклад щедрості його душі: він почув, як я скаржилася, що не можу виростити траву на могилі свого чоловіка. Нічого не говорячи, він у свій вихідний приїхав на кладовище, яке було за тридцять миль від міста, обробив ґрунт і поклав дерен на могилі мого чоловіка. Він показав мені це пізніше, коли ми вдвох прийшли на кладовище.
Після кількох місяців спільних вечерь і прогулянок торговими центрами стало очевидно, що між нами, двома дорослими з подібним місіонерським минулим, відбувається щось більше, ніж «дружба». Але як ми могли перейти на останній рівень, коли в нас обох було таке чудове минуле у своїх родинах?
Це питання вирішилося одного дня, після вечері в нашому улюбленому ресторані в Атланті. Ед дивився на мене безвинними блакитними очима, у яких я бачила чесність, турботу й любов. З незвичайною мужністю (як він досі зізнається) він узяв мене за руку та сказав:
– Я знаю, що в тебе був чудовий чоловік і ти його дуже кохаєш. Я знаю, що ти обіцяла кохати його завжди. – Він зупинився, а потім сказав: – Я тут подумав, чи можеш ти кохати мене на інше «завжди»?
Він не просив мене забути своє перше кохання, а хотів, щоб моєї любові вистачило і йому. Я не вагалася і відповіла «так».
Менше ніж за півроку після нашої зустрічі на балконі, коли я погодилася «повечеряти з джентльменом», ми з Едом одружилися в колі родичів і друзів, які святкували наш несподіваний союз.
Минуло двадцять п’ять років, і тепер ми – змішана родина з дев’яти дітей і п’ятнадцяти онуків. Ми подорожували долинами, підіймалися на гори, відчували радість і смуток, здобували і втрачали – усе це лише зміцнювало нас.
І ми будемо йти разом – завжди.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.