Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман
тепер. За словами Дова Сайдмена, світ не просто швидко змінюється – він різко трансформується й починає працювати по-іншому відразу в багатьох царинах. «І сама трансформація відбувається швидше, ніж встигаємо трансформуватися ми, наше керівництво, інститути, суспільство й наш етичний вибір».
Справді, є невідповідність між темпом змін і нашою здатністю створювати навчальні системи, системи підготовки, управління, мережі соціальної безпеки й державні регуляторні документи, щоб дати змогу громадянам мати максимальний пожиток із цих прискорень та пом’якшити шкідливі впливи. Ми побачимо, що саме незбіг перебуває в центрі метушні каламутної політики та в суспільстві в розвинених країнах і водночас у країнах, що розвиваються. Це, мабуть, найбільша проблема державного управління на планеті.
Графік Астро Теллера
Найкращу ілюстрацію цього феномена надав мені Ерік «Астро» Теллер, виконавчий директор науково-дослідної лабораторії Х компанії Google, до новаторства якої належить самохідна автівка. Тому формальним титулом Теллера в Х є «капітан надзавдань». Уявіть собі когось, хто за своєю посадою повинен приходити щодня на роботу й разом із колегами реалізовувати надзавдання – перетворювати те, що інші вважають науковою фантастикою, у продукти й послуги, які здатні трансформувати те, як ми живемо та працюємо. Його дід по батькові – Едвард Теллер, творець водневої бомби, а по матері – Жерар Дебре, нобелівський лауреат з економіки. Як кажуть, добрі гени. Ми були в нарадчій кімнаті у штабі Х, перебудованому з торгового центру. Теллер на інтерв’ю приїхав на роликах, – він користується ними, щоб встигати на всі зустрічі.
Часу він не марнував і відразу перейшов до пояснень того, як прискорення в законі Мура та у плині ідей разом збільшують темп змін, через що виникають проблеми зі здатністю людей адаптуватися.
Теллер узяв блок стикерів невеликого формату та сказав: «Уявіть на графіку дві криві». Потім намалював графік, назвавши вісь Y «темп змін», а вісь Х – «час». Тоді провів першу криву: експоненційна лінія спочатку була положистою й ледве підіймалася, а тоді раптово злетіла праворуч угору й почала нагадувати ключку: «Ця крива відображає науковий поступ», – пояснив він. Спочатку вона підіймається поволі, а тоді вигинається вгору дедалі різкіше завдяки прирощенням попередніх інновацій і просто злітає до неба.
Що ж було на тій кривій? На думку спадають впровадження друкарського верстата, телеграфу, друкарської машинки, телекса, універсального комп’ютера, перших текстових редакторів, персональних комп’ютерів, інтернету, лептопа, мобільного телефона, пошуковика, мобільних застосунків, великих даних, віртуальної реальності, секвенування генома людини, штучного інтелекту й самохідної автівки.
Тисячу років тому, пояснював Теллер, крива, що відображала науково-технічний поступ, була настільки положиста, що людству знадобилося б сто років, щоб побачити й відчути драматичні зміни. Наприклад,