Янголи і демони. Дэн Браун
ви хочете сказати, що велика державна печатка США – це заклик до просвітленої, всевидющої зміни?
– Дехто називає це новим світовим ладом.
Вітторія була вражена. Вона знову подивилася на банкноту.
– Під пірамідою написано Novus… Ordo…
– Novus Ordo Seclorum, – підказав їй Ленґдон. – Це означає новий світський лад.
– Світський, тобто нерелігійний?
– Нерелігійний. Ці слова не тільки чітко окреслюють мету ілюмінатів, а й різко суперечать фразі, що поряд. Ми віримо в Бога.
– Але як усі ці символи могли опинитися на наймогутнішій валюті світу? – занепокоїлась Вітторія.
– Більшість науковців уважають, що це сталося завдяки віце-президентові Генрі Воллесу. Він був масоном вищого рангу і, безумовно, мав зв’язки з ілюмінатами. Ніхто не знає, чи він зробив це свідомо як один з ілюмінатів, чи несвідомо, просто під їхнім впливом. Але такий зразок державної печатки запропонував президентові саме Воллес.
– Як? Як міг президент погодитися…
– Цим президентом був Франклін Рузвельт. Воллес просто сказав йому, що Novus Ordo Seclorum означає новий курс.
– І Рузвельт більше нікого не попросив подивитися на цей символ, перш ніж доручити скарбниці його друкувати? – Вітторія не дуже вірила.
– Не було такої потреби. Вони з Воллесом були як брати.
– Брати?
– Зазирніть до підручника історії, – усміхнувшись, порадив Ленґдон. – Франклін Рузвельт був відомим масоном.
32
Ленґдон затамував подих: Х-33 спіраллю заходив на посадку в римський аеропорт Леонардо да Вінчі. Вітторія заплющила очі, наче намагаючись зусиллям волі взяти ситуацію під контроль. Колеса торкнулися землі, і літак покотив до одного з приватних ангарів.
– Вибачте за довгий політ, – сказав пілот, вийшовши з кабіни. – Над населеними районами доводилося летіти повільніше, щоб не перевищувати встановлених норм шуму.
Ленґдон подивився на годинник. Вони летіли рівно тридцять сім хвилин.
Пілот швидко відчинив зовнішні двері.
– Ніхто не хоче пояснити, що відбувається?
Вітторія й Ленґдон промовчали.
– Що ж, добре, – сказав пілот, потягуючись. – Я буду в кабіні з кондиціонером і музикою. Тільки я й Гарт.
Під яскравим пообіднім сонцем Ленґдон перекинув піджак через плече. Вітторія підвела обличчя до неба й глибоко вдихувала повітря, неначе сонячні промені передавали їй якусь чудодійну енергію.
Середземноморці, подумав Ленґдон, відчуваючи, що вже спітнів.
– Трохи невідповідний вік для мультфільмів, як ви вважаєте? – сказала Вітторія, не розплющуючи очей.
– Перепрошую?
– Ваш годинник. Я побачила його в літаку.
Ленґдон злегка почервонів. Він уже звик виправдовуватися за свій годинник. Цю колекційну модель із Мікі-Маусом подарували йому в дитинстві батьки. І хоч Мікі-Маус із випростаними руками, що виконували функцію стрілок, мав трохи дурнуватий вигляд, іншого годинника Ленґдон ніколи не носив. Він був водонепроникний і світився в темряві – ідеальний для змагань