Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні). Георгий Касьянов
інтернаціоналізації Голодомору, пов’язаний з безпрецедентно інтенсивними зусиллями президента України В. Ющенка і безпосередньо підлеглих йому структур, зокрема Міністерства закордонних справ України, у здобутті міжнародного визнання Голодомору саме як геноциду.
Наголос на необхідності саме такої кваліфікації трагедії можна пояснити багатьма причинами – від бажання добитися особливого міжнародного статусу для України до знов таки безпрецедентного впливу української діаспори на президента В. Ющенка203. Початок кампанії припадає на початок президентського терміну В. Ющенка – як згадувалося раніше, вже інаугураційна промова містила згадку про «голодомори» – спочатку на це ніхто не звернув уваги, очевидно вважаючи це стандартною ритуальною практикою. Проте, і в перших, найбільш розрекламованих офіційних міжнародних виступах першої половини 2005 р. президент В. Ющенко, який на той час сприймався Заходом чи не як месія демократії в пострадянському просторі, знову звернувся до теми. Дві перших найважливіших «програмових» промови – в Європарламенті (23 лютого 2005 року) та на спільному засіданні двох палат у Конгресі США (6 квітня 2005 року), містили в першому разі поточну згадку про «голодомори», в другому – просторіший фрагмент про Голодомор.
У жовтні 2006 р. в Указі «Про відзначення у 2006 р. Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій» президент наказав Міністерству закордонних справ «активізувати роботу щодо визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932—1933 років в Україні як геноциду Українського народу та однієї з найбільших трагедій в історії людства»204 – раніше це питання в подібних указах не акцентувалося.
У березні 2007 р. президент створив під своїм персональним головуванням «Координаційну раду з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні». До цього органу увійшли виконуючий обов’язки міністра закордонних справ В. Огризко, якому судилося очолити дипломатичну кампанію з міжнародного визнання Голодомору, представник України в комісії ООН з прав людини В. Василенко, чотири представники Світового конгресу українців, один з них – громадянин Австралії С. Романів, очолив Міжнародний комітет Голодомору, створений СКУ205, який став головним організатором і координатором зусиль української діаспори з інтернаціоналізації Голодомору, інший – громадянин США М. Вільямс, був координатором комітету СКУ з питань інформаційної підтримки кампанії та організації виставок.
Уже на першому засіданні Координаційної ради В. Ющенко заявив, говорячи про міжнародний аспект її діяльності, що «…нашою метою я бачу світове визнання Голодомору геноцидом. Передусім йдеться про схвалення відповідних резолюцій або рішень ООН, Європейського Парламенту, Європейського Союзу, ОБСЄ»206. 28 березня 2007 р. в указі «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні» В. Ющенко зажадав «здійснення додаткових заходів щодо визнання міжнародною спільнотою, зокрема Генеральною Асамблеєю Організації
Про цей вплив говорить багато: і те, що міжнародні акції здійснювалися під очевидним впливом і за активної співучасті Світового конгресу українців (СКУ), і відчутна присутність представників українських діаспорних організацій в створених президентом тимчасових органах з підготовки 75-ї річниці голоду 1932—1933 років, і офіційний та неофіційний рівень спілкування в Україні. Наприклад, на червневій нараді 2008 р. в Кіровограді, яка тривала 5 днів, представники СКУ спілкувалися з президентом, головою СБУ, головою Ради національної безпеки і оборони, міністрами освіти, культури, молоді і спорту, закордонних справ, першими особами Секретаріату Президента.
Звернемо увагу на те, що в першому обіжникові Міжнародного координаційного комітету СКУ (МКК СКУ) в розділі, пов’язаному із завданнями МКК, першим пунктом позначено: «Навколо питання Голодомору політизувати та українізувати суспільство в діяспорі та в Україні» (виокремлено мною
http://www.president.gov.ua/documents/8682006-4939 (дата звернення 27 серпня 2007 р.).
Про діяльність Міжнародного Координаційного Комітету СКУ можна дізнатися з його обіжників: http://www.ukrainianworldcongress.org/Holodomor/Komitet_ua.html.