Відьма з Портобелло. Пауло Коэльо
зроби все для того, щоб він не зміг упоратися зі своїми обов’язками, і тоді ти матимеш цілком слушні та законні підстави звільнити його.
Я зробив усе від мене залежне, щоб у такий спосіб позбутися й Афіни; оскільки вона могла б прожити й без свого заробітку, то рано чи пізно зрозуміє: щодня прокидатися дуже рано, відносити дитину до матері, цілий день працювати, виконуючи досить нудні обов’язки, потім повертатися, щоб забрати дитину, іти в супермаркет, віддавати решту дня дитині, вкладати її спати, а наступного дня знову втрачати три години, штовхаючись у громадському транспорті, – усе це зрештою здасться їй абсолютно непотрібним, коли існує стільки набагато цікавіших можливостей використання свого часу. Поступово вона ставала дедалі дратівливішою, і я вже вітав себе з успіхом своєї стратегії. Вона стала нарікати на умови життя в помешканні, яке винайняла, кажучи, що власник того будинку має звичай слухати вночі гучну музику і вона не може навіть нормально поспати.
Та несподівано щось змінилося. Спочатку ця зміна відбулася в одній Афіні. А потім – у всій агенції.
Як можна помітити таку зміну? Ну, знаєте, група осіб, які працюють, – це завжди щось подібне до оркестру; добрий керівник – це диригент, і він завжди знає, який інструмент починає звучати фальшиво, який видає більше емоцій, а який просто підлагоджується під інші. Афіна, здавалося, грала на своєму інструменті без найменшого ентузіазму, вона завжди була десь далеко, ніколи не ділячись зі своїми колегами ані радощами, ані прикрощами свого особистого життя, даючи всім зрозуміти, що коли вона закінчувала роботу, то решту свого дня присвячувала дитині – й більше нічого. І раптом вона почала здаватися не такою стомленою, у неї з’явився очевидний інтерес до спілкування, і вона розповідала кожному, хто хотів її слухати, що відкрила процес, який допомагає повернути людині радісне усвідомлення своєї молодості.
«Повернути усвідомлення своєї молодості» – це звучить як така собі магічна формула, і коли ці слова промовляє людина, якій лише 21 рік, то вони здаються абсолютно невідповідними до контексту, проте, як не дивно, люди їй вірили й почали допитуватися, в чому ж полягає секрет її формули.
Ефективність її роботи зросла – хоча вона залишалася на тій самій посаді. Її колеги, які раніше обмежувалися «добриднем» і «на все добре», стали запрошувати її на обід. Коли вони поверталися з таких обідів, то здавалися дуже задоволеними, і продуктивність нашої філії зробила велетенський стрибок угору.
Знаючи, що захоплені якоюсь пристрастю люди зрештою заражають нею і те середовище, в якому живуть, я негайно здогадався, що Афіна, напевно, зустріла когось такого, хто став дуже важливою особою в її житті.
Я запитав її про це, і вона підтвердила мій здогад, додавши, що ніколи не відповідала на запрошення клієнтів, але цього разу не змогла його відхилити. За нормальних обставин її треба було б негайно звільнити – правила банку були очевидними, персональні контакти були тут категорично заборонені. Але на той час, як я помітив, її поведінка заразила