Життя Марлен Дітріх. Том 2. Мария Рива
Лондона, що вони починали відчувати певну провину через свій нейтралітет. Марроу описував те, що коїлося в британській столиці, словами, невдовзі і Голлівуд почав робити те саме в екранних образах.
Ми пакували і надсилали посилки до Британії, закохувалися в усе англійське; місіс Мінівер[58] стала нашою героїнею, нашим символом; ми пишалися американськими пілотами, які приєдналися до славетних військово-повітряних сил Британії та сформували власну «Орлину ескадрилью». Віднині американці працювали без відпочинку, передаючи до Англії усе необхідне, щоб не дозволити Гітлеру стати хазяїном на її території. Усім своїм єством вони були готові й жадали втрутитися у війну – навіть так далеко від власного дому.
МОЯ МАТИ ТАК МАНІРНО ЗІГРАЛА француженку в «Полум’ї Нового Орлеана» – додала до ролі стільки солодкавості, що від перегляду цього фільму просто зводить зуби. Від перебору із «о-ля-ля!» фільм не мав успіху, і його провал був цілком визначений. Картина була зроблена в дусі Любіча за режисурою відомого біженця з Франції Рене Клера[59], і саме Клер міг би проявити більше розуміння французького стилю. Проте єдиним, що Дітріх не влаштовувало під час роботи над фільмом, був її партнер. Вона подзвонила моєму батькові в Нью-Йорк:
– Фаті, у мене новий учитель танців! – Ураховуючи те, що вона мала на увазі Брюса Кебота, її скарги були зрозумілими.– Цікаво, навіщо Пастернак підсунув мені цього жиголо? Чому це робив фон Штернберг, нам відомо: після Купера він призначав мені партнерів, щодо яких був упевнений, що я їх не уподобаю,– але ж Пастернак? Ревнувати мене він не може: я ж досі з ним не спала! Я йому одразу сказала: «Ні! Тільки якщо Гітлер програє війну!»
Шарль де Голль утік до Англії, і моя мати до нестями в нього закохалася і почала носити лотарингський хрест[60] із пристрастю справжньої нескореної француженки. Нацисти чеканним кроком марширували Єлисейськими Полями, а студія «20th Century Fox» оголосила, що підписала контракт із найяскравішою зіркою французького кінематографа – Жаном Габеном.
– Боні, це ж той самий неймовірний актор з дивовижного фільму «Велика ілюзія»! І вони запросили його, щоб запропонувати зніматися у дешевих американських картинах? Він, мабуть, й англійською не розмовляє. Вони згублять його! Він бездоганний за своєю художньою природою, а тут навіть нікому його захистити. Скажи, ще можна телефонувати до Франції? Здається, Мішель Морган у нього закохана, то я б могла до неї додзвонитися та з’ясувати, як із ним зв’язатися…
Мама ще щось казала про Габена, але не згадала про те, що ще в 1938 році надіслала з Голлівуда моєму батькові телеграму такого змісту:
ЧУЛА ГАБЕН МАЄ СЮДИ ПРИЇХАТИ = З’ЯСУЙ ЦЕ КПК ТРЕБА ЩОБ Я ПЕРША ІЗ НИМ ПОЗНАЙОМИЛАСЯ =
Скориставшись контрактом із американською студією, Жан Габен вирвався з окупованої Франції. А Дітріх уже на нього чекала із розпростертими обіймами. Він про це поки що не знав, але його долю на кілька подальших років було визначено.
Ремарк нарешті прийняв рішення
Героїня однойменної американської драми про участь рядових англійців в обороні країни від німецьких військ.
Один з найвидатніших французьких кінорежисерів 1920–1930-х рр., творець жанру музичного фільму, письменник, актор.
Із 1940 р. – символ вільної Франції.